нагонка в міжсезоння

**собаколюб** » 17 червня 2013 08:45

описуйте цікаві випадки з нагонки ваших карпатців

**собаколюб** » 18 червня 2013 08:54

вчора звернулись до нас односельчани з проханням добути лиса, який вже вкрав багато птиці...
передзвонили в УТМР і отримали дозвіл, хоч і не офіційний.
взяли з собою Барона і пішли ввечері на розвідку.... як продирались через ріпакове поле не буду казати, але з мене 100 потів зійшло....
зайшли на територію занедбаного утильзаводу. Барон в активному пошуку... і чуємо в стороні атакуючий гавкіт, ну, думаю, зцепився з лисом...йдемо ближче роздивитись, а там.......їжак. розчарування, але показуємо, що нас їжачок не цікавить. йдемо далі... бачимо на відстані 20-30м в траві сидить зайчик(не маленький, мабуть минулорічний), Барон в іншій стороні. чоловік рефлекторно піднімає рушницю, а я йому не вздумай - сезон тиші, запам"ятовуй місце де сидить і куди йде. відловлюю Барона і йду з ним в напрямку місця де бачила сама. хвіст трубою, мало не відкручується,але тиша...знайшов слід і пішов прямо так, як ми бачили біг зайчуган...але голосу не віддає..., аж тут чутно ... заголосив наш Барон, таким дитячим писком, але таки з голосом. нажаль до нього підвалили собаки з сусіднього молокозавода і він сколовся...
а потім вирішили повертатись, бо вже темніло. йду і думаю - може це я дарма не дозволила зробити підранка..., ні!... я все зробила правельно! завтра знов туди підемо, можливо пощастить знову.
ось така у нас історія.

**собаколюб** » 02 вересня 2013 10:03

вперше вчора пожалкувала, що продала рушницю...
зранку встала з не дуже гарним настроєм, вдягнулась і пішла по Азу в вольєр. щойно підійшла собаки підняли вереск, певно відчувають що підемо гуляти. з великим зусиллям Барона запхала назад в вольє, за що він на мене сильно образився :oops:

. Аза в передчікуванні крутиться, попискує. але щойно побачила в моїх руках поводок і ошейник, відразу підсунала свою шию - мов я готова, я сама слухняна,тільки пішли...
вирішила піти до зал. колії. у нас над колією густа посадка з чагарниками що зліва, що справа...
йду я по колії, а Аза перебігає з однієї посадки в іншу, шукає... чую що заголосила, але чомусь відлуння голосу чується в напрямку назад. повертаю голову і бачу метрів 10 від мене виглядає лисичка(така руда-руда, як вогник, з білими кісточками на кінчиках вушок), але таки наважилась перескочити колію... гукаю Азу і ставлю на слід, миттєво пішла з голосом. щось спонукало мене поврнутись назад - якраз побачила як борсук перебігав колію! :oops:

виходить, що Аза взяла слід борсука і шукала його, а лис був шумовим.
ще ми бачили ласку, яка з переляку свій обід виронила

, ще оного лиса(знову шумовий), але він був брудно-рудого кольору.
стало гаряче і душно... вирішила повернутись(ще ж сніданок готовити, чоловік повернувся з качинного полювання). при виході вирішила оглянути собаку на наявність кліщів - таки знайшла...

ввечері, після приготування вечері для чоловіка(бо ж він знову збирався на качинне полювання), пішла по Барона для прогулянки... почула що на річці сильна канонада, тому вирішила йти знову по колії, але в іншому напрямку. метрів через 5 Барон змістився в чагарничок(густий, але не високий). почав шукати і активно махати хвостом. як тут бачу вилазить зайчуган. побачив мене і чкурнув через колію в посадку. Барон з затримкою 30 сек. погнався за ним. спочатку(1-2 м) йшов мовчки, а потім заголосив. йшов з голосом по посадці, а потім зайчуган метрів 150 від мене вискочив знову на колію(бачила бо колія пряма), через 1-1,5 хв. вискочив Барон. нажаль зайчуган включив 5 передачу і Барону залишилось тільки пиль ковтати. ще через метрів 50 він зрозумів, що переслідувати немає смислу... покрутився і повернувся до мене. далі ми пішли занедбаними городами.
порадувало те, що в чагарники почав залазити з більшим інтузіазмом....
почало небо берчати, і ми поспішили додоми. але йшли під кукурузним полем. в кукурузу йде але не далеко.
вже майже дійшли, як почав накрапати дощ. і як на зло, я в люцерці замітила кота, ну і натравила Барона :oops:

... гарна кіт тікав, але Барон ще гарніше наздоганяв

.
додоми повернулись мокрими...
dfg

**бригадирь** » 02 вересня 2013 10:37

Ух молодці......

Зауваження...
№1.Собак треба взяти разом,а не окремо.....2.Коли собака почала гнати ,то не стоїш і верещиш ,а тихенько,тоді звірка не піде відразу на велике коло ,а піде маленьким і можна побачити звіра знову за лічені хвилини..3,Барона треба було відвести в те місце де він загубив слід і постояти там трішки бідбурюючи його до пошуку .щоб він пошукав ...3...З котом не грайся....Навпаки показуй собаці що він тебе нецікавить

**hanter39** » 02 вересня 2013 10:42

Гарна з тебе Іро, нагонщиця!
Але оте твоє висловлювання "нажаль зайчуган включив 5 передачу і Барону залишилось тільки пиль ковтати. ще через метрів 50 він зрозумів, що переслідувати немає смислу..." мене заділо. Мабуть я всеж істинний гончатник. Коли гончак кидає слід, то це для мене втрачає будь який смисл і пропадає настрій. Гончак повинен гнати хочаб до першого сколу (маю на увазі УКГ)(, а такі породи як РГ, РРГ і ЕГ до тих пір, поки звір не впаде від вистрілу чи від утоми). Зазвичай по зайцю це буває на 10-15 хвилинах...Хоча на загонному полюванні Барона за це б похвалили,..але я більше одинак чим любитель колективних загонок....

**собаколюб** » 02 вересня 2013 10:45

разом брати не буду, бо ж разом від них 0 без палочки.
я жодного разу не кричала, а тихенько підгукувала.
зайчуган біг вздовж колії, а там запах мастил швидко перебиває всі інші....
це вперше він самостійно підняв і гнав, далі будемо намагатись покращити роботу...хоча Іван найчастіше в колективному полюванні...

**бригадирь** » 02 вересня 2013 10:51

От скажи...Ти питаєш ,бо любиш робити навпаки ??????????? *%%:

**собаколюб** » 02 вересня 2013 10:57

яке таке навпаки??? ділюсь з вами прородбленою роботою, щоб ви дали рекомендації по виправленні моїх помилок.
а в парі пускати собак не буду, бо вони тоді стають неконтрольовані і пропадають на 1,5-2 години.

**собаколюб** » 02 вересня 2013 10:59

hanter39 написав:Гарна з тебе Іро, нагонщиця!
Коли гончак кидає слід, то це для мене втрачає будь який смисл і пропадає настрій. Гончак повинен гнати хочаб до першого сколу (маю на увазі УКГ)(, а такі породи як РГ, РРГ і ЕГ до тих пір, поки звір не впаде від вистрілу чи від утоми). Зазвичай по зайцю це буває на 10-15 хвилинах...Хоча на загонному полюванні Барона за це б похвалили,..але я більше одинак чим любитель колективних загонок....

можливо він таки і сколовся, в мене ж не орлинний зір....але висновки зробила такі, як написала

**бригадирь** » 02 вересня 2013 11:33

собаколюб написав:разом брати не буду, бо ж разом від них 0 без палочки.

Тоді нерозумію навіщо тобі дві собаки...

собаколюб написав:я жодного разу не кричала, а тихенько підгукувала.

Я кажу щоб ти знала що робити наступного разу...

собаколюб написав:зайчуган біг вздовж колії, а там запах мастил швидко перебиває всі інші....

А ти що боялася що Барон нанюхається

собаколюб написав:хоча Іван найчастіше в колективному полюванні...

Ти навчай так як треба ,а погано воно саме получиться...Я сумніваюся ,що Аза вже тепер буде сильно В"язко гнати.....

**собаколюб** » 02 вересня 2013 11:59

Аза такою стала внаслідок загонних полювань і судячи з того, як часто вони зараз їздять на качку(триччі в тиждень, тобто 5виїздів, бо в середу тільки ввечері), то й на пушного буде без пропуску, але загонного...

**бригадирь** » 02 вересня 2013 12:19

Аза такою стала в наслідок того ,що нею незаймалися.....А те що її можливо будуть брати 5 разів на тиждень на полювання колись,ніяк невпливає на її теперішню роботу...

**собаколюб** » 02 вересня 2013 12:52

а чим не подобається Аза, мене/чоловіка/колектив цілком влаштовує
і якою ж вона стала?

**бригадирь** » 02 вересня 2013 13:58

питання якою вона нестала......

**WAWA** » 02 вересня 2013 14:38

Іра Ти молодчина!!!!
І не треба наїзджати і вчити, щодо собак більше питань може бути до Аматора

**собаколюб** » 03 вересня 2013 07:38

бригадирь написав:питання якою вона нестала......

а якою ж вона повинна була бути?

**собаколюб** » 03 вересня 2013 07:47

WAWA написав:Іра Ти молодчина!!!!

дякую!
ви забуваєте кілька речей:
а) це перші мої собаки! до цих пір жила на 5 поверсі і ні про яких собак навіть мови не було...
а скільки років займаєтесь собаками ви?
б) я не мисливець! вимагаю від собак те, що ви рекомендуєте і те, що зрозуміла сама...
в) де є чіткі правила роботи карпатця?
г) чи є брошури типу " правила нагонки карпатців по карпатськи "?

одна вчена людина стверджує, що карпатець сполохувач, а не гончак.....

давайте більше тему моєї компетентності не обговорювати, я може не так висловлююсь і щось роблю не так, але я стараюсь

**vasyl eger** » 03 вересня 2013 17:41

cikavo +
чи є брошури типу " правила нагонки карпатців по карпатськи "

**собаколюб** » 05 вересня 2013 08:06

вчора ввечері вирішила прогулятися з Бароном....
після зустрічі з зайцем його робота значно покращилась. веде пошук досить в високому темпі... город з кукурудзою(приблизно 5 сотих) обнишпорив повністю, висока трава, очерет його зовсім не бентежить. йду і думаю, от би зараз знову зайчугана знайтти....
двлюсь під ліском в напрямку поля шурує лис, а ми за вітром тому він нас не бачить. тихенько підгукую Барона, на повідок і тихеньа крадемося до лиса
лис ще нічого не підозрюючи зробив свої справи..., трава висока і Барон ще не може зрозуміти чого я його веду на ремінці.
але моя червона курточка засвітилась і лис почав тікати. очима фіксую останню точку і бігом туди. до зафіксованої точки ще не дійшли метрів 2 як Барон напрягся, я його спускаю і він з голосом прямує в лісочок, входить в ліс саме в тому місця де вскочив лис. голос було чутно на протязі 15 хв. далі тиша і знову голосить. потім повернувся і знайшов мене і знову зник... хвилин через 20-30 подав голос, так наче заблукав....
у нас лісочок розділений дорогою, в першій половині слідів лиса ніколи не було, а в іншій дуже багато нор і не тільки лисячих...там він ще також голосив
тому я зробила такі висновки: біг по сліду(самого лиса він не бачив), далі лис перебіг дорогу і понорився dfg

**бригадирь** » 05 вересня 2013 09:05

О це вже діло..... )(Q%*^#

...так декілька разів прогуляєтеся і будуть із вас люди.... dfg

**WAWA** » 05 вересня 2013 10:29

Люди вже є dfg

, будуть звірі )(?%?

Мої чорномазі тепер закриті, дзвонив, то гавкаютьі виють. Брат поїхав на відпочинок на 10 днів, а їм зле

мама з вольєру не випустить бо не половить

**собаколюб** » 05 вересня 2013 10:56

зато вони будуть страшенно тішитись, коли ви приїдете

**собаколюб** » 23 листопада 2013 15:40

Наганяння гончаків

Наганянням прийнято називати вчення молодого гончака розшуку і переслідуванню звіра, а також підготовку гончаків до полювання. Приступати до наганяння рекомендується лише після проходження курсу загального дресирування, що по відношенню до гончаків називається приїздкою. Як же проводити наганяння? З якого віку, в яку пору року, по якій стежці, по якому звірові, скільки на неї буде потрібно часу, чи можна істотно змінити в кращу сторону природні якості молодого собаки, як уникнути можливих помилок і, врешті-решт, як з вирощеного щеняти зробити надійну робочу собаку - ось основні питання, які встають перед початківцем, та і будь-яким мисливцем напередодні настільки цікавого і відповідального заняття.
Відомо, що жодним наганянням неможливо змінити рівень отриманих гончаком в спадок від своїх батьків чуття, голосу і паратости. Не можна виховати в собаці і злісність - цю спадкову схильність гнати хижого звіра. Дані якості не вдасться змінити прийомами наганяння, і якими вони отримані собакою від природи, такими залишаться до кінця її життя.
Видобуток, крепконогість, нестомчивість і здатність орієнтуватися в просторі також спадкові, але, на відміну від перших чотирьох якостей, в якійсь мірі можуть бути вдосконалені наганянням і тренуванням. І лише полаз, в'язкість і майстерність можна виявити повною мірою або знищити зусиллями наганяння. В рівній мірі стосується це ввічливості і позивистості. Міркуючи про наганяння, ми говоримо про створення умов для прояву спадкових форм поведінки гончаків і розвитку ціх природжених форм поведінки у міру придбання собакою досвіду в корисні і зручні для нас дії.
Ще до періоду наганяння, починаючи з чотирьох-шестимісячного віку, слід здійснювати спочатку короткочасні, а потім триваліші виходи з гончим щеням в угіддя, під час яких він знайомиться з обстановкою, тренує тіло, вчиться користуватися чуттям, орієнтуватися в просторі, ввічливо відноситися до худоби і закріплює уроки домашнього дресирування. Ці прогулянки краще здійснювати в місцях, де немає звіра, пам'ятаючи про наказ Н. П. Кишенського: "...якщо дорожити гончаками, краще запізнитися декількома місяцями, чим зберігти декілька тижнів".
Але найчастіше всі ми, мисливці, через свою захопленість погано слухаємо голос розуму, і наше щеня вже в шість місяців дало голос і пропищало по сліду 300 - 400 метрів, а то і круг, і вже до першого снігу показує якісь проблиски осмисленого полазу. У цьому немає нічого поганого - аби не занапастити майбутнього гінця великим навантаженням. І якщо ви вчасно зупинитеся, не пустите його по снігу, то до часу наганяння ви матимете молоду собаку, вже зацікавлену в проходженні курсу науки.
Наганяння, особливо на його первинних етапах, необхідно проводити при достатній зрілості нагонюваної молодої собаки, здатної виносити великі психічні і фізичні навантаження, настільки високі в роботі гончака. Є, правда, пристойно працюючі гончаки, які пішли в наганяння дуже рано місяців з шести, але немало прикладів і тому, коли такі які рано нагонювались собаки втрачали назавжди виявившусь у них по молодості пристрасність і запал беззавітного гінця.
Перші виходи на наганяння необхідно робити за найбільш сприятливих умов - по хорошому чернотропу і порівняно прохолодній погоді, коли можливості для причуювання оптимальні, обов'язково в угіддя, де є зайці. Якщо врахувати, що найбільш розумно виховувати весняного щеняти, то це весняний чернотроп, коли вашому вихованцеві близько року. Таким чином, найбільш слушний час для наганяння збігається і з найбільш сприятливим віком.
Об'єктом наганяння має бути заєць - біляк або русак - залежно від того, який з них переважає у вашій місцевості. Це необхідно з багатьох причин, а головне, що лише на зайцеві гончак може а повній мірі проявити і відпрацювати закладені в ній полаз, в'язкість і майстерність, а також виявити своє чуття.
Працюючи над полазом, треба пам'ятати, що жодними прийомами ми не змінимо прудкість ходу гончака, а також загальні його манери. Треба лише укласти полаз в певні рамки, зручні для полювання, і підвищити максимально його результативність, що можна досягти збереженням постійного контакту з собакою, темпом нашого руху в угіддях, а також вибором певного часу доби для виходів в полі.
Вже знайомий із звіром, молодий гончак проявляє пристрасне бажання його знайти. І з кожним виходом це бажання, якщо ми не перенавантажуємо молодий організм надмірною роботою, посилюється. Гончак все активніше і сміливіше починає віддалятися від власника, пропадаючи з очей з кожним разом на більший час. І якщо на перших виходах нашим завданням було лише збудити інстинктивний інтерес до звіра і гін по ньому, то при відробітку полазу виникає багато інших проблем. Необхідно, аби в результаті полазу собака не залишав не піднятим звіра, що виявився в смузі її пошуку, працювала у нас на слуху і аби ми своєю поведінкою не заважали, а, навпаки, допомагали цьому основному завданню.
Для збереження контакту слід постійно порскати, тобто час від часу покрикувати, даючи знати про себе гончаку що нишпорить в полазі. Робити це треба зрідка, але постійно і не менше двох разів підряд, тому що захоплений пошуками собака не завжди по першому крику визначить його напрям, а частіше лише насторожиться, вже чітко визначившись по другому. Постійно чуючі власника, молодий гончак звикається тримати його на слуху, сам же нагонщик не повинен квапитися, просуваючись в угіддях із швидкістю пішохода, що прогулюється, - біля 2-х км. на годину.
Звичайно, на перших порах треба ходити по найбільш типових для лежання зайців місцях, але завжди більш менш прямолінійно, уникаючи різких поворотів. Якщо ваш вихованець не бовтається байдуже під ногами, а широко і активно шукає, не потрапляючи на звіра або його сліди, він проте, часом вас перевірятиме. У разі ж його відсутності більше 20 - 30 хв. краще зупинитися і помовчати: коли собака не на сліду, вона хвилини через 15 з'явиться, і ви продовжите свій хід; але якщо її немає, то треба відновити своє порсканье лише в більш сповільненому темпі і чекати підйому, тому що гончак явно працює. Можна навіть ненабагато повернутися назад, але ні в якому разі не хвилюватися і не викликати собаку.
В наганянні треба прагнути до того, аби кожний прийнятий гончаком жировочний слід закінчився підйомом зайця, що залишив цей слід, тому перші виходи треба робити рано по зірках. Коли молодий собака засвоїть прийоми роботи по свіжому сліду, поступово виходи слід відсовувати на пізніший час, з тим аби гончак міг розібрати і несвіжий слід, а пізніше вже користувався лише, так би мовити, "маяками" окремими ділянками запаху, що говорять про наявність в даному місці зайця, і по ним вже без сліду, перевіряючи найбільш вірогідні місця лежання, піднімала б його. Немає нічого прикрішого, коли в м'який пізній чернотроп, під час якого зайці лежать найщільніше, своєю поведінкою, а інколи і добором гончак, не звиклий доопрацьовувати прийняті сліди, перерахує всіх зайців, що живуть в окрузі, та так і не підніме жодного.
Такі манери виробляються при нічному наганянні, коли гончак у всю силу своїх ніг звикається мчатися по дорогах, галявинах і інших місцях жирування зайця, де зазвичай вони не лягають, до першого гарячого сліду, не звертає уваги на менш свіжі. Сприяє цьому і нетерпіння нагонщиків, що стараються вперед собаки підняти звіра, - з дубиною в руках вони шарахають по щільних місцях, і гончаку залишається лише бігати кругами довкола них і перехоплювати слід збудженого таким диким способом зайця. Шкідливі дії торопиг, які, не затримуючись, втікають від молодого гончака, заставляючи його постійно кидати роботу і доганяти свого понад міру завзятого власника.
Буває і інша крайність, коли гончак надто багато уваги починає приділяти самим жирам, не маючи ще досвіду пошуку вихідного з них сліду. Такого слід по можливості відманювати, направляючи в найбільш вірогідні місця продовження ходу зайця і його подальшого лежання. І якщо ви не помилилися і раз, і два, у гончака дуже швидко виробляється навик обрізувати жировку у пошуках вихідного сліду і народжується довіра до господаря. Необхідно ловити будь-яку слушну нагоду для зміцнення цієї віри. Треба прийняти за правило ніколи даремно не відволікати гончака від роботи, а якщо наманювати, то лише з повною упевненістю, що ви ставите її на того зайця, слід якого зараз розбирає собака.
Працюючи над полазом, слід частіше міняти місця наганяння, оскільки в знайомих угіддях гончак дуже швидко запам'ятовує всі місця зустрічей із звіром і в першу чергу перевіряє їх, що при зміні ділянок в подальшому привчає її шукати звіра вже вибірково, орієнтуючись лише на характер угідь. Зрозуміло, у відробітку полазу не має бути жодного насильства - все повинно будуватися лише на азарті і природній пристрасті нагонюваного гончака.
Але заєць піднятий і гончак помкнув. Тон цей у молодого собаки не буває тривалим і швидко кінчається сколом, оскільки кожен заєць має свій досвід, придбанню якого допоможуть наше старання і хороший чернотроп. Видимі сліди на снігу для початкуючого собаки, після того, як він зрозуміє, що можна їх прослідити в допомогу чуттю і очима, дуже сильно зв'язують ініціативу гончака. І наскільки вони допомагають закріпленню в'язкості, настільки, мабуть, заважають прояву майстерності, оскільки недосвідченому собаці важко відірватися і зробити необхідні перевірочні круги від цих вже виявлених, але таких, що не мають для неї продовження слідів. Недолік наганяння по білій стежці полягає саме в цьому, а не в тому, що вона породжує зайву слабоголосість.
Слабоголосість, тобто невірна віддача голосу, теж успадкована якість і виявляється вона незалежно від нашого бажання. Правда, і досить вірний що віддає голос по чернотропу гончак, і хоча не кожний, по снігу починає "покрикувати" окремими взбрехами в добір на жирах, стежках і двійках, але це зовсім не те, що творить голосом гону по жирах і на тих, що попалися їй під час роботи старих або вже пройденных гоном слідах від природи слабоголосий собака, - від цього жодним наганянням відучити не можна. Такий слабоголосий собака даремно голосить і по чернотропу і по білій стежці, хоча можливостей переконатися в цьому, звичайно, більше в другому випадку.
Самостійно справленний гончаком слід на першій двійці - це фундамент всієї подальшої роботи з нею, але попереду неї чекають ще два серйозні випробування. Перше - це психічна перенапруженість і фізична втома від зайвої збудливості, які часто діють спільно. Друге - запалий заєць, що зумів відірватися від собаки на першому сколі і після декількох двійок зачаїтися. І те, і інше зазвичай дістається собаці на 20 - 30-й хв. її гону, після цього у порядного гінця лише і починається справжня робота. Весь брак в породі через даний рубіж не переходить, то хіба лише по лисиці. В першу чергу, звичайно, не тягнуть вище за цю межу всі гончаки, позбавлені коштовної спадкової якості, - в'язкості, що б ми не робили при наганянні.
Нестомчивість гончака, здатність її до тривалій роботі без помітного стомлення систематичним наганянням може бути істотно покращувана. Постійне тренування дасть собаці досвід і в доопрацюванні западаючого зайця, що в основному вирішує чуття, а головне, вірність самому сліду, непроносистість, коли гончак як пришитий тримає слід.
Скільки ж часу вимагається для прояву і закріплення всіх спадкових якостей молодим гончаком? На це питання майже 100 років тому дав відповідь П. М. Губін, автор "Повного керівництва до псового полювання" (1890 р.): "Наганяння гончих собак повинні робитися двічі на рік, а саме: у травні і серпні місяцях, рахуючі приблизно по двадцять чотири ранішні зорі для наганяння в кожному сказаному місяці. Порада дана для зграй, тому вона обмежена лише ранішніми зірками, але в принципі це вистачає і для одиничного гончака - близько 50 виходів до полювання за умови їх рівномірного розподілу на весь період весняного і літньо-осіннього наганяння.
Після того, як собака почне працювати і у міру зрілості її польової роботи раз від разу краще проводити наганяння в бідніших зайцем угіддях, тоді гончак, та і власник починає особливо дорожити знайденим звіром і його слідом. Краще за півгодини прошукати жировку, стільки ж часу розбирати її, а потім хай моровато, але безотступно провозитися з піднятим зайцем години 1,5 - 2, чим підняти за ранок двох-трьох біляків. Виходи тривалістю в чотири-п'ять годин найбільш бажані, оскільки в дозріванні гончака як працівника абсолютно чітко просліджується залежність її успіхів не від збільшення тривалості виходів, а від їх кількості. Важливо, аби сам власник проявляв "в'язкість" і цілеспрямованість тримати одного звіра не 15 - 20 мін, а годинами, тоді і з його гончаком повинно бути все гаразд. Основне ж доопрацювання гончака здійснюється на полюванні, головним сенсом якого має бути прагнення кожну прийняту жировку закінчити підйомом звіра і кожного звіра гону - узяти, не відволікаючись на інші об'єкти полювання.

Р. Шиян, експерт всесоюзної категорії по випробуваннях гончаків

**собаколюб** » 29 грудня 2013 19:14

хоч і не міжсезоння, але і не полювання!
пішла сьогодні вигуляти Азу! спочатку нічого не знайшли, навіть там, де завжди виганяли лиса, сьогодні ніц не було... потім підійшов чоловік і ми пішли пройтись до посадки і назад, по розрахунку мали швендяти не більше 1 год.! але...але! в місці, де ніколи не було кабана(ані сліду), ми знайшли свіжий слід кабанчика, ну і пішли на пошук(нажаль Аза сліду не взяла). топтали-топтали, топтали-топтали і втратили слід... вже повертались і здалека побачили інших мисливців і хотіли переговорити... але чомусь вони почали тікати і ховатись від нас! вирішили зачекати їх біля їхнього авто! якраз через поле я замітила знайомого мисливця, який вигулював дратхара.. ми на дорозі стоїмо. а він через поле біля річки!
ви б бачили скільки качви підняли.... штук 100 не менше і всі жирнющі! у мене з чоловіком щелепи до землі по-відвисали!
дзвоню перепитати чи справді він! і розказує товариш, що випадково вигнав лиса з очерету і той прямує до посадки(майже в нашому напрямку) собака натягнула поводок і вже поскулює... вирішила відпустити(хоча думали, що то вона на качинне крякання реагує), а самі переміщаємось швиденько на кут поля і посадки... собака почала гонити, але ми не встигаємо! пішла з таким заливом, що душа розвернулась і згорнулась! я аж заслухалась! чутно було,що мисливці намагались взяти того лиса.. пах-пах, але собака продовжувала співати! гонила хвилин 30, а потім або змовкла, або далеко пішла! ще зачекали хвилин 15 і почали трубити.
прибігла захекана і щаслива!

**Сівенков** » 29 січня 2014 19:38

**Сівенков** » 29 січня 2014 20:01

URL=http://piccy.info/][IMG]http://i.pic

**Сівенков** » 29 січня 2014 20:22

**собаколюб** » 20 березня 2014 21:35

сьогодні ввечері, фактично вперше після початку течки,вийшли з Азою на прогулянку...
ще не встигли вийти з села, як перед очима прошмигнув лис. поставила Азу на слід - крутила-крутила, але не знайшла. лис виявився хитрішим, пішов під хлівами.
очерет прочовпли трішки...
побачили ключ гусей в небі, море качок
і тут почула спочатку поодинокий відголосок голос а потім заспівала... співала хвилин 10, але ми знову не змогли провельно підстроїтись і лис понорився.
ще мені сподобалось, що Аза під час течки майже не набрала ваги dfg

**Сівенков** » 06 квітня 2014 19:18

Планував у неділю поїхати на випробуваня по кабану та борсуку які мали відбутися 5 , 6 квітня на Вінницькому вольєрі " Дубовий Гай " .Зателефонував до організаторів у суботу в вечері ті кажуть ,що мало псів тому в неділю випробувань не буде .Щоб хоч якось потішити свого Боя вирішив піти з ним в поля .