Рівне...

[homa]

Думав куди ссилку на відео з нагонки скинути, та рішив сюди...
https://youtu.be/nMBBxHSDuGw
Прошу до уваги.

[hanter39]

Класна нагонка!

[homa]

24.12. Полювали в лісі Бук гонив і лиса і вухання, та в цей раз на мене нічого небігло.
У правильних місцях ставав кум...та хоч бачив вуханя та стрілити неміг. По лису мазнув.
Приєднався потім до нас брат, якому я Цацу подарував. Розповів що вже прогавив лиса з під Цаци. Розійшлись по лісі щоб дати можливість спрацювати псам окремо.
Через деякий час чую роботу Цаци, постріл, далі голос повертає мені за спину... І з далеку бачу мчить по рідколіссю вухань. На постріл одразу примчав Байкал потім Бук. Цаца догавкувала, та хлопи вчинили бійку... Розтягнув то Цаца вже втікла. Мусив брат проводити Цацу, направляючи в сторону гону. Вона швидко зрозуміла і прийшла наново до нашого трофею, хоча вже без голосу, добряче пошматувавши, фото, і далі в бій...
[URL=http://i.piccy.info/a3c/2017-12-27-13-39/i9-11914140/566x755-r]
Далі ще хорошу роботу показали Бай та Айка, виставивши лиса на кума, та знову мазь...
Нейшло йому. Згодом лис понорився.

[homa]

30.12.2017 р. в суботу о п'ятій пролунав дзвінок, запросили помогти козуль погонити з Буком, в МГ де я раніше працював. Звичайно з можливістю пополювати, згода. З ранку вже на місті, сніданок, інструктаж і в ліс. Містя нам добре знайомі та за Бука переживав, останній раз він тут бував в річному віці...Окрім Бука ще була молода лайка, отже все нам на руку.
Перша нагонка, я стаю крайнім з права, пуск з витримки та пса потягло в ліво по перед нагоничів. Через хвилин десять чую гін по прямій в ліво від мене, починає повертати на право, я розумію що це все має бути вже десь перед номерами...і тут, один за одним постріли. Та Бук незамовкаючи жене далі, так само помалу загинаючи в право, вже навпроти мене...знову постріл, мчить по прямій в право і далі зходить зі слуху. Я вийшов на крайнього стрілка, каже бачиш, он по дорозі чотири номери видно, ото вони так гатили, та всеж добули одну козулю. А пес далі, каже, намене жене ще чотири, та я мажу...
Поки зійшлись, зукурили, собаки нечути, думаю трубити. Та недовелось пес впевнено біг в наш бік по дорозі. Далі все відбувалось як по сценарію, пуск, гін, стрільба, зійшлись закурили, поки з'їхались машини пес на місці. Так три нагонки в кожній по козулі, всі добуті, шумові, по гонних чомусь мазали. Четверта пусто, хоч на номері хтось бачив лиса та невстиг...і в загонці зайця, та Бук голосу недав.
Остання нагонка...Бук погнав прямо на номер , постріли, далі розвернув і по нагонці в наш бік. Нагоничі бачили козулю за якою потім гнав пес...далі, далі...зійшов. Деколи голос доносило та це мене лякало, бо далеко. Стрілок показав де впала козуля та при наближенні пса схопилась і впевнено пострибала....пес погнав за нею...Думаю, все, як дожене то буде рвати...Я трубив, вирішили залишити мені авто з єгерем а самим їхати, починало смеркати, я переживав. Та несподівано Бук прибіг. Крові на ньому небуло і кишками несмерділо, хоч і небуло з моменту як затих хвилин сорок. На радощах помчали на базу.
Полюванням залишився задоволений, Бук теж порадував, всі роботи тривали окрім останньої, близько години. Шкода що фото з козульками невийшло зробить.

[homa]

Привіт, однодумці. Полювали 4.02 з нашими УКГ на лиса.
Полювали за одноразовими відстрілками хто сплатив внески в УТМР на наступний сезон. Місця добре нами схожені, це лозняки понад річкою Случ. Тут частенько лис від нас, та наших УКГ тікав неушкодженими. В суботу контрольний обзвон всіх учасників, кум пропонує їхати коником. Тож так і вирішили ще раз обговоривши маршрут.
Прокинувшись недільного, довгоочікуваного ранку підозрюю зрив міроприємства, снігу навалило см.20 , тай ще вітер сече морозний, прийшлось знову всіх обзвонювати.
Отже посходились всі до мосту, єгер виписав відстрілки, посідали на віз і поїхали. Конику було нелегко вітер позамітав долини, тож подекуди проходили пішки. Коли їхали подзвонив брат, він був певен що ніхто непіде на полювання, та дізнавшись, після першої лози вже був з нами. Та нажаль ні в першому а ні в другому лозняку лиса небуло. Вирушаємо в протилежну сторону, де по дорозі ще два лозняки і невеличкий лісок.
Краса неймовірна, їдучи повз річку милуєшся сніжними наметами які казково зависали над водою. І хоч ні йти, ні стояти на номері було некомфортно, ніхто нежалкував що вибрався на полювання. Мало того, нікого небентежила відсутність слідів, всі розуміли силу вітру. Адже їдучи тієюж самою дорогою назад нашого сліду й близько небуло видно.
Під'їхавши до чергової лози сходимо я та Бук, Юрко Бай та Айка, Тимофій та Цаца, Сергій. А єгер Віталік із Миколою коником поїхали на перед. Одразу на початку лози Бай та Айка залились і погнали щось у поле. Юрко телефоном повідомив що то вухань.
Мій Бук на щастя до них непідвалює, пішов прямо переді мною і скрився в лозняку. Я ж почувши що Бай та Айка повертаються розвернувся і дістав фотик. Заєць мчав прямо до мене та за метрів п'ятсот різко сів, давши змогу зробити фото. Виявилось що це він замкнув великий круг. І за мить знову помчав своїм слідом. Бай та Айка на другий круг за ним непішли, гін тривав хвилин двадцять. Рушили далі. Далі майже підкінець лозняку Сергій підняв вуханя...ох як же він майстерно росказував як би він його...та нажаль, всі розуміли що вже не в цему сезоні. Цего безсоромного підхопив Бук та Цаца і погнали в поле. Вийшовши з лози бачим як єгер щось кроками відміряє. І давай заливати, як повз нього в тридцяти кроках пер вухань, як пси мало з ніг незбили і як він чітко уявляв кувирок через голову, мотивуючи:
— Ну ви ж знаєте, я раз стріляю!
Бук та Цаца повернулись за двадцять хвилин.
До речі, Тимофій підняв теж одного коли сабаки погнали цього.
Рішаємо робити привал з перекусом в ліску який межує з лозняком, в надії що там натрапимо на лиса.
Засижуватись нестали, на цьому краю залишаємо хлопців а ми з Юрком ведемо сабак на інший край, домовившись що на нас з Буком полоса лісу а Юркові з Баєм та Айкою лозняк. Пройшовши краєм лісу до половини бачу сліди двох лисів, ловлю себе на думці що малоби замести слід, Бук натягує повідок явно проявляючи неабиякий інтерес. Напускаю. Бук пробігши метрів сто по слідах задоборив, і пішов вглиб лісу та вже мовчки. Я поспішив перевірити місце де пес дав голос. Там було, ну дуже натоптане і поставлені мочові мітки на снігу. Мої роздуми про початок шлюбного періоду перервав голос Бука, який залився і погнав в сторону номерів. Через хвилин чотири, дуплет, і ще трохи, та й Бук затихає. Телефоном Сергій повідомив що став біля нори і що саме до неї недобіг лис, якого гнав Бук. Я поспішив до них. Прийшовши вдалось зняти відео як Бук жадібно розкопував нору. Було зрозуміло що лисиця після шлюбних залицянь, понорилась, а лис заліг неподалік, чим і поплатився.
Після фотосесії з трофеєм, рішили закінчувати полювати. Отже повернулись до багаття, де ще довго спілкувались під чарку зі смаженим салом, згадуючи про минулі полювання та плануючи майбутні.

[homa]

Фото кину потім.

[бригадирь]

[homa]

Фото кину потім.

[homa]

Вдало відкрився по пушному, з допомогою своїх УКГ Бука та Бурі...
[​IMG][​IMG]

[​IMG][​IMG]...Буря підняла вуханя позаду мене з трави, де я пройшов...зайчик мене практично обігнав. Першим, з № 5 скубнув пуху і зайчик зчез. Буря дала голос позаду мене, вже після пострілу, так усе швидко сталось. Після того як Буря поойшла з голосом місце де був пух, стало ясно...схибив !
Бук підвалив десь збоку і вдвох красиво погнали по прямій у глиб клітки. Клітками у нас називають розпайовані урочища, в даному випадку метрів 800 на 400...Розмежовані меліоративними каналами.
І тільки я почув що гін повертає ліворуч, зрозумів що вухань поверне на місток за моєю спиною...і далі піде у ліс. Теж беру ліворуч і біжу до дороги що веде на місток. Краєм ока бачу як заєць невеликими скоками западає під канаву...собаки ось-ось майже поруч..підрив...вухань стрімко віддаляючись від псів мчить паралельно мене, по дорозі повз канаву. Роблю винос точки коліматора наперед десь на тушку...постріл...мчить далі..машинально подаю затвором останній третій патрон. Та стріляти неможу мішає поросль лозняку.
Якась мить...і я в шоці біжу через місток, далеко позаду своїх УКГ.
Зупинився, вловлюю поглядом зайця який майже дотягує до лісу а в нього на хвості заливабться мої вихованці...
Далі писк зайця...марш кидок до лісу...і фотосесія...
Таке коротке мисливське щастя випало мені сьогодні, подумав я, поглядаючи на час. 7:13...і все, ВІДКРИВСЯ!
Видзвонив сина щоб приїхав і забрав...повідок...і в напрямку дому...

[homa]

[URL=http://piccy.info/view3/12755004/eb07e59931da84bc8e3816d2ad3934a6/][URL=http://i.piccy.info/a3c/2018-11-09-05-18/i9-12755004/472x354-r]

[Юрiй Ревун]

Дуже гарне відкриття!!!

[hanter39]

З полем, дружище!

[Evgen]

з полем

[homa]

Дякую.
До нових вражень...

[homa]

Тиждень пролетів швидко. І ось після суботнього чергування, недільного ранку неспішно повертався додому. Друзі телефонували ранок...де, та куди планую піти пополювати, та усім відповідав що іду індивідуально.
Неспішно вийшовши з дому о 10-й, рушив у напрямку дачних ділянок за селом. Звісно в компанії Бук та Буря. В основному ішов полями та від знайомих телефоном дізнавався що перед мною хтось проходив.
Вирішив змінити маршрут і одразу рухати у напрямку ,,ліска'' Це урочище засаджене молодою хвоєю, про яке я часто згадую в своїх звітах. Десь за півтора години був на місті. Бук ще з поля одразу чкурнув у пошук туди, він ті містя добре знає, Буря ж трималася в метрах ста, у неспішному пошуку.
Тої зими я там в декількох містях, попрорубував гілля, зробивши просіки для кращого огляду. Інакше там не стрілити, непройти, неможна було. Отже став чекати. Бурі теж нестало...пройшло хв. десять, тиша, лиш чути скреготання сорок та шум хвої. В очікуванні розумів що пси щось причули. Думки перервав голос Бурі, з права від мене і стрімко наближався, ось чую Бук підвалив. Приклав МЦху до плеча, подумки перебираю набої, що в патроннику, що в магазині...Ось-ось пси вже близько, йдуть разом прямо в моє праве плече...і пробігають позаду в метрах двох, женучи і незвернувши на мене уваги. Пішли далі до краю ліска. Я стояв і швидко розумів що нічого дивного несталось. Просто за моєю спиною в пяти метрах піщана дорога, за нею поле. І мабуть звір біг по ній, а вітер з боку поля зносив запах у ліс...Вийшовши на дорогу я побачив чіткі відбитки заячих лап...Обізвав себе ,,нехорошим мисливцем,, став прислухатись. Пси вийшли з ліска, пішли полем, до великого лісу і там зійшли зі слуху. Я розумів що зайчик сюди неприйде а буде крутити псів вже в тому урочищі. Деколи голос доносився, та дуже далеко.
Всюди через деякі інтервали лунали постріли. Чекаючи на собак, лиш встиг розкластися для перекусу і пси прибігли, Буря за декілька хвилин, і Бук. Небуло їх від початку гону, десь, більше двадцяти хвилин.
За півгодинки перекусу й відпочинку спланував подальші дії, і в перед...
Обхожу лісок з іншого боку пускаю псів з повідка і неспіхом рухаюсь у бік дому. Собаки счезли, деколи відмічались, Буря частіше Бук рідше. Лісок минувся, далі поля...Таким темпом дійшов майже під село.
Повернув в сторону одного болітця на краю лісу. Рухався дорогою, між лісом і болотцем, Бук з права по заду мене щось запорпався виляючи хвостом. Спостерігаю. Буря йшла по великому лісі майже поруч. Тут з права наче звук, злету птаха...овва, слуква бере мене на обгін, виринає на дорогу перед мною і тягне по прямій від мене. Бах, кульбіт підранка, падає і одразу зникає між дико ростучих сосонок. Ловлю Бурю на повідок і до сосни...Бук пробігає повз місце падіння і носиться в пошуку наматуючи кола. Ось, бачу причув, і видно що йде низом по сліду. І в метрах тридцяти від містя падіння ловить і несе. Чудова робота як до так і після пострілу...
Як завжди, фотосесія, повідок і додому.
Дорогою в голові шалілись роздуми про нашу породу, свою, чудову і дійсно різносторонню.

[hanter39]

Гарний трофей. Вже скільки років , а добути його не можу! З полем)

[homa]

Дякую.

[homa]

Тут відео до писанини..
https://youtu.be/XzdKCxTVMo8

[homa]

Привіт усім, коротко пробіжу за своє неділяшнє полювання. В суботу зима привітала з своїм вступом, щедро посипала снігом наші краї. Отже в неділю була чудова понова. Хоч планували йти з Юрком та після ранішньої зустрічі йому терміново треба було повертатись.. отже проходив день сам з Буком та Бурею.
Першого зайця підняла Буря, підвалив Бук потім Бай. Йшли красиво та Буря чез 15хв. прибігла. А пси гонили десь пів години прийшовши в місце підйому з великого кругу. Зайця Юрко бачив за м. 300, через трохи пройшли пси. Один за одним, рівно, будем розвивати смичок. Раніше такого непомічалось, бо у двох вони ніколи неполювали. Постійно були інші наші карпатці, і мабуть це відігравало роль. Отже спробуємо понагонювати як смичка...
Далі Юрко повернув додо, а я пішов далі. Після цього зайця були ще підйоми, навіть собаки показали непогані роботи в парі. Хоча смичка з них невиходить, Буря або покидає гнати, або сутьтєво відстає...Та одного зайчика я перебачив два рази на одному і тому місці, прибігав на малі круги. Лиш в межах пострілу. Саме тут Буря відставала від Бука, наче і він проходив нешвидко та вона взагалі, пішком, хоч голос віддає частіше. Та це її відставання дуже плутає, особливо коли заєць на малих кругах.
Так до перекусу в нас було чотири підйоми і без трофею...та від роботи собак емоцій повно!
Пройшовши наш відомий лісок, ще було дві роботи по хв. 15, там взагалі, через відставання Бурі я плутався хто де жене і з відки чекати зайця. Хоч в одному краю зайчик пройшов два маленьких кола і в поле...так і в другому. Далі через поле зайшов в інший лісовий масив і направився до села. Тут взагалі була чудова робота. Пройшов з кілометер чую як заливисто мої чорноброві погнали...дойшовши до місця, зрозумів що заєць з поля щойно пробіг перед псами. Одразу заєць пішов в глиб по прямій, далі загинав у право і пси зійшли зі слуху. Коли гін почав доноситись я побіг в перед, там була дорога, і я понадіявся що він пробіжить по ній. Вухань вибіг на неї,в метрах двухсот, та пострибав далі до краю, в бік поля з якого забіг. Бук дорогу пройшов ледве біг і замовк біля поля, Буря гнала ще десь в кілометрі ззаду...ну просто пішки, вийшла на дорогу, зтихла. І одразу повернула до мене, мов знала що я там стою. Бук наздогнав через трохи...
Отаке, та по такому...
Дорогою до дому в голові обдумував, що ж так непре...згадував Ірини слова... Та все ж розумів що і сьогодні вони не мої, най живуть. Головне що є, і через них мої карпатці подарували масу незабутніх емоцій. А ще згадав слова Горєліка, які він сказав у інтерв'ю на 33 Хмельницькій, що з гочими можна отримувати задоволення від полювання і без рушниці. А й правда! І це неабияк тішило.

Дякую.

[homa]

Чудове вийшло полювання з нашими помічниками. Добуто три трофеї, два з яких з гону, Бай та Бук в парі...
[/img

[homa]

Вітаю всіх зі святом.
Звичайно заздалегіть знав що на цей день припадає моя зміна на роботі а оскільки мінятись невиходило, то і зпланував взяти все необхідне з собою. Тут є дві відьні години.
Отже, в нас відкривались о 16-тій. І вже в цей час, з даля лунали постріли, серце калатало...дзвонив, надоїдаючи товаришам, чекаючи кінця зміни.
І ось о 18-тій врешті змінили. Швидко перевдягся, вхопив МЦху, Бука на повідок і гайда по ближчих озерах.
Одне, друге, третє...пусто, лиш рибалки. Вирішую пройти по річкових заплавах. Лиш спустився з берегу в русло річки, вода зійшла давненько і можна було йти по між заплавами в коротких чоботях, Бук одразу побіг повз заплаву. Потім різко повернув і поплив через неї під берег на який звисала лоза. Звідти чую крик крякви що злітає...чітко ловлю на мушку, постріл...і качка згорнувшись каменем падає на острівець у лепеху. Бук пливе до місця, заходить у лепеху і довго щось шарпає нереагуючи на команду ,,подай''. Підхожу, все ж хвалю трофей взято ж з його подачі...Прикро за відмову неапортувати з суходолу, та розумію що то все моя вина, недопрацював....Іду до річки роблю фотосесію і бачу що пора повертатись, з 20-ї знову на зміну.
По дорозі заглядаю на скошені зернові, в надії добути припутня. Та на стерні пусто...Вже з дамби, в бінокль видивився невеличку зграйку на проводах. Вирішую скрадати.
Голуба вдалося взяти лиш одного. Бук в цьому полюванні участі неприймав, йшов на повідку, поруч.
Таке вийшло коротеньке відкриття.
Зараз дописую текст...о восьмій змінять і гайда в сторону хати по озерах та заплавах, знову шукатимем мисливського щастя....

[homa]

[homa]

[homa]

В суботу допомагали в проведенні загінного ліцензійного полювання з Українськими карпатськими гончаками. Основна заслуга УКГ Бук та Бушуй (ліворуч), однометники...
В першому загоні були козулі і карпатці парною роботою виставили на номер козулю, яку влучним пострілом було добуто. А в другому загоні Бук знайшов кабанів (зі слів загоничів) обгавкував до підходу загонича. Далі погнав щось поміж загоничів в протилежну сторону і знову обгавкував на місті. В цей час Бушуй дав голос з іншого флангу загоничів і погнав в бік стрільців....постріл і гін перервався за декілька хвилин, козлика було добуто.
Я йшов лівим крайнім і Бука ледве чув та розумів щообгавкує но місті. Після чергової зупинки, послухати, чую гін іде в напрямку номерів...далі постріл ...а пес жене...
Вже коли вийшов до номерів то хлопці розповіли що кабанчик обігнав загоничів, як куля і вискочив під постріл...а стрілець зауважив що пес прийшов з голосом за хвилин десять. Загін був тяжкий, майже непролазним... висохше велике болото поросле очеретом та лозняком.
В третьому загоні промах по козулі, псів чекали близько 20 хвилин. Четвертий загін був най довшим...та й Бука чекали хвилин 40...
Козуль підняли перед кінцем загону і після промаху стрілець на прохання єгеря перейняв та відловив Бушуя. А Бука з гону зняти невдалося. Та оскільки полювання закінчувалось то чекання не було в тяжбу, тим більше під чарку...
Компанія гостей-мисливців були дуже задоволеними роботою собак. Та думаю я був задоволений більше всіх...

[homa]

[/url
[URL=http://piccy.info/view3/13501707/39ba5e44d29f555d74e102f6ea35e663/]

[homa]

[homa]

Чудову роботу з підйому русака, показав Бук. Що правда трохи встиг і Бай підключитись та то вже в кінці...
Затоплений і зарослий осокою та лепехою пай. Соток з сорок тих зарослів. Бук порпався в них в активному пошуку, дзвенівши дзвоником. Здавалося нелишилось містя де би він недзвенів, щойно на підмогу прибіг Бай...і Бук залився. Бай за ним. І прямо на кума, той несхибив...
Зрозуміло одне, без собаки там зайця непідняли би. І як казав Юрко..що Бук мабуть його і перескакував...все тривало з пів години.

[homa]

Вище то за вихідні 9-го та 10-го, і хоч трофеї не мої, та для мене результат роботи псів основне.
Та опишу полювання 17.11.-го.
Ранок був тихим та теплим, як завжди я, Юрко та кум Микола, ще за темна стояли в мене на дворі. Плануючи маршрут та чекаючи на товариша Володю, заспав, та ще один гість з Коростеня, теж Володя, доїзджав...Гість планує завести УКГ і їде подивитися їх в роботі. Отже на оглядини готові Бай, Бук та кумів Байкал.
Їдемо в урочище ,,Погоня'' на паї. А саме на вигорілі і порослі очеретом та осиною, подекуди й лепехою.Я вже про ці містя писав.
Отже хлопці поїхали на номери а ми з Юрком та псам чекаємо команди на загін. Після кумового ,,готові'' пуск собак і помалу рухаємось в бік зарослів.
Площа ділянки складає близько десяти гектарів, більша частина вигоріла, а де лишилась люди засівають та садять городовину. На місцях вигорівшого торфяник просів і утворилось ніби болото, подекуди з водою. З обох боків ділянки, йдуть канави, повз них дороги до городів, саме по них і рухаємось, собаки ж в пошуку по зарослях...
Якими ж були наші надії на підйом вуханя тут...та ось вже я бачу номери а карпатчики а ні звуку. Хоча собаки були нависоті, в плані пошуку. Подекуди відмічаючись, знову і знову зникали в зарослях. Та в самому кінці, в останньому осиннику, Бук зривається в гін по прямій на номер...там гість. Ось чути Бай підвалив...женуть в двох, Байкал безголосий. Далі орієнтуюсь що Бай погнав один за ЖД полотно і зійшов зі слуху. Через хвилин десять як вже слухали Володю, придзвенів Бук.
То був лис який вправно в момент вскидання рушниці різко стрибнув в канаву без води і счез...Міркували чому бук покинув, чому вухань незаліг, та про а якби....
Бай прибіг за пів години, разом з Байкалом. Погрузились, тай рішили на молодий лісок їхати, там ще небули.
Приїхали. Перекус. Домовились що я один заведу псів з протилежного боку ліска, Юрко розставить поки я зайду і без команди пущу...полюєм. Я пройшов трохи краєм ліска та пустив собак. Нещодавно під ЛЕП яка проходить над ліском освітлили просіку і я взяв напрямок туди. Пройшовши хвилин з пятнадцять чую гін, так само як і минулий раз по прямій і знову то Бук, далі підвалив Бай. І чітко по прямій, в право від мене на Юрка. Ось чую що вже гін повертає в ліво і чую і розумію що Бук затих. ???. А Бай погнав вже по старому лісу, перед яким мав бути Юрко. Хлопці стояли по дорозі яка розділяла молодняк від старого лісу і чули що гін йде за їх спинами і завертає помалу, в напрямку підйому. Та ще коли Бай гнав по старому лісу, в молодняк, я вже стояв під ЛЕП на освітленій просіці. Чую гін далеченько та прямо на мене, тут ніби щось хекає, наближається, вскинув МЦху, баа, лисиця! Неспішно, в метрах тридцяти перебігає просіку, пострілом двійкою без контейнера, її як вимкнуло...
Неспішно дістав телефон аби зняти прихід псів. Першим прийшов безголосий Бушуй далі
старичок Бай, замовкши десь в метрах сорока до лиса. Юрко з захватом, вже біля багаття, росказував як собаки перли на нього, як лис пролетів через дорогу, що він невстиг і прикластись...
Гість Володя був задоволений, цього лиса він теж бачив та за межами пострілу. І твердо запевнив що в нього буде УКГ!
За Бука, на рахунок відходу, всеж я схилявся до того що вранці перед полювання сипонув йому сухого корму, якого раніше недавав. Це єдине що спало мені на думку, адже пес був активним в пошуку, як завжди...Та сталось те що сталось.
Полювати в той день ще можна було, та подзвонила моя дружина і повідомила що зайчик з минулої неділі, дійшов і томився в грубці...Тому і вирішили припинити полювання і перейти до ,,засідання''...безпосередньо по зайчику.

Всіх з полем !
З дне мисливця !

[homa]

Привіт друзі. Давненько неописував я вдалих полювань зі своїми УКГ. і зовсім нетому що їх небуло...були , і кожне по своєму цікаве. Та на цій події варто зупинитись.
Почну з того що брат Юрко, якого всі ми добре знаєм, подарував мені кобелька. Мовляв ...займайся, виховуй..а там видно буде...Нарікли його Айк. (Бай-Айка).
Песик ріс собі тай ріс. Уваги я йому приділяв недуже, щоб аж достатньо.
Отже виріс він..якось швидко. Декілька раз тільки гонив зайчика. В пошуку ходив недалеко. Чи можливо я занадто вибагливий...Та все ж уваги я йому належної неприділяв бо в парі з Буком він більше чекав роботи від Бука, а потім вже підвалював. І це зле. А самого брати, ну якось, ну неміг я Бука покинути дома...
Тому порадившись з Юрком було прийняте рішення подарувати його на МГ
"Рудня-Карпилівське". Ми там зустрічались на форумівці. Та спершу я його звозив на притравку у вольєр з диком,саме в дане МГ. І на моє здивування з ходу, пес, без будь якого знайомства зі звіром. А кабан там під сотню кг. Спацював на тверду трійку! Хоч площа там зо два га, та всеж знайшовши самотужки відпрацював без віходів більше 10 хв. При переслідуванні переключався в гін, при зупинці активно обкавкував, що немогло нарадувати.
Це все відбулось у минулу неділю 16.02.
Тай одразу директор запропонував допомогти з депопуляцією згідно наказу про АЧС.
Отже збір,інструктаж і в дорогу. Залучені були лише єгерська служба та декілька місцевих мисливців. З псів були Бук, Бушуй та звісно Айк. Загонки були запланованні суто на дика, то й брали очерети та підтоплені лозняки. У двох перших пси недали а ні голосу...я був у загоні. В третій іду на номер Бука з Айком доручаю єгерю, кажу, веди і знайомся.
Невстигли стати як почався загін. І ще якихось зо три хв. і дали голос пси, гнали..потім намісті. Знову гін...дуплет і тиша. Загін іде далі. Якихось хвилин десять і постріл. Далі знову голос псів та одразу на місті. Тримають.Добре. Значить дик. Емоції переповнюють, чую що то Бук та Айк.
Тут по рації єгер питає де я стою. Пояснюю. Дає дозвіл йти з підходу, мовляв, то підранок. Я не біг я мчав...не очерет, а ні лозняк неставали на заваді...
По рації на бігу чую, як єгеря кум,Руслан(на фото), просить теж з підходу. Знаючи що Руслан стояв ближче до містя роботи собак...додаю газу...Розумію що Руслан мені в сини годиться...і відстань на його користь...та мчу...Я кихось метрів сімсот подолав...а духу нестає. Зупинка . Весь в слух. Так ось, вже метрів сто...і постріл... і звіт Руслана по рації. Добрав! Мене рвало на шматки...Не який тобі був той номер...Тиж постіно в загон...Ні...Постояти захотів...
Та осяяне щастям обличчя руслана поставило мене в стрій. Звичайно і фотосесія. Порося було невелике, тягнули і нечули. Руслан з запалом росповідав що недавали рушити йому з містя. Що стріляв з п'яти кроків. Що в захваті від роботи собак...А я тягнув...і з добрими заздрощами думав що то мав бути я. Я, я мав його добрати з під своїх псів.
З такими думками вийшли до машин. Там було повно балачок. Розповідали майже всі хто був в загоні. Та більше розповідав загонич який був один з рушницею і йому дозволялось стріляти назад або з під собак. І саме повз нього в очереті щось промчало, слідом пси з голосом. Та за спиною виск і робота на місті. Звісно він вернувся. Каже порося крутилось на чистому. Кидаючись то за Буком то за Айком. Вибрав момент і встрілив, що правда вийшов дуплет, та то вже несуттєво. І тут я теж думав, що то міг стріляти я...і теж з добрими заздрощами.