Кілька слів і від мене…
Ранок суботи – завірюха, що а ж світа божого не видно…але прогноз передавав гарну погоду на день! Збираємося…
Доки зібралися, зустрілися, то вже і розвиднілося!
Трохи багато снігу…але бажання більше!
Спочатку рішили перевірити очерет! Окружили по мірі можливостей і запустили Барона. Він , як порядочний пес, протряс його так, наче там стадо бізонів(кожний сантиметр перевірив) і вийшов. Ніц не було…
Далі невеличка посадка. Мало людей, не можливо перекрити толково…. Ну двоє в загон +Барон. Барон вискакує на опушку ліса і з поля принімає слід зайця. Починає поводити себе активніше, хвіст як помело, розпутує слід…вже й поскулювати починає. Перевірив один кущ, йде до другого і з під нього підривається вухань! Крику і радості в Барона, ну сказала б повні штани, але не носить . Бах…Бах…Бах… і пішов вухань, а за ним Барон. Пішли подивитися по сліду, бо не вірилося, що ніхто не попав! Знайшли місце попадання – краплі крові підтвердили серйозну рану( судячи з кольору і бризгів – артеріальна) . пішли добирати, не гоже лишати на обід хижакам! Кров капотить, на місцях зупинки зайця – калюжа крові. Пройшли вже кілометра 2, а Барона досі немає. Сніг каже – йшов вухань, а за ним Барон. Чутно бах-бах. Блін , серце в п’ятках(аби Барона не зацепило) а потім і тривога (були випадки коли чужий колектив добирав звіра на гону і біля трофея крали собаку…бо ж робочий). Йдемо далі по сліду… зустрічаємо мисливців. Бачили? То ви ви стріляли? Бачили… заєць вже на третій передачі, за ним пес… Стріляли але не попали!... і знову чутно бах! Бах! Йдемо далі… вже відійшли кілометрів чотири… біжить на зустріч Барон!
Йдемо на старий сад і яр… така картина – заячий слід закінчується метрів два до очерету! Барон крутить… вскакує в очерет і звідти вилітає вухань, Барон за ним! Першому не зручно, Барон сильно насідає… вицілює, але стріляє корпусів на 3 вверх(щоб точно не зацепити пса) і звичайно маже… як на мене тут треба було б всім тихенько присісти і чекати… може б зайчуган пішов малим колом… а так той наперед знав що не попаде, той почав галасувати… хвилин так через 30-40 Барон повернувся…
Далі обід, чарка, чай і додому!
Неділя… ранок гарний, звечора трохи сніжило. Мало б гарно видно нічний слід! Доки збиралися, розпочалася справжня завірюха! Вітер вже наробив перемети… Але ідемо!
Так і є..в лісі сліду досить, досить затишно, але без підйома! Хоча Аза старається…
В старому саду снігу, якраз мені по пояс( як залізла…ногами ні туди, ні сюди). Товариш ще на початку загону сполохав зайця, але через кущі не стріляв, а Азу поставити на слід не здогадався… знову пусто…
В лісі знайшли лисячі нори з капканом, витягнули! І все….
Хотіли очерет взяти, але з таким вітром і переметами… знову 0.
Ось так пройшли вихідні
. Фото не має, бо всім лінь фоткати без трофея…