hanter39 » 08 жовтня 2015 07:55
Вибачайте за багато букв. На фото не вистачає ще часу...
Не зміг заснути цілу ніч, увесь час вагався, а чи вдасться провести задумане, чи приїдуть учасники з своїми «чорнобривцями», і чи вдасться тим же «чорнобривцям» показати свою мисливську пристрасть. По четвертій годині ранку у п’ятницю зустрічаємо з батьком телевізійну групу передачі «Приключения рыбака и охотника» - ведучого Бонадренка Віталія та оператора Наталію.
Ранкова кава, розмови про сценарій проведення дійства трішки вселяють у мене надію, що має пройти все нормально.
Стрілка годинника добігала до шостої ранку – пакуємо усе необхідне: звірину, собак, речі, у дві машини та вирушаємо в прекрасні угіддя, що простяглися навкруги готельного комплексу «Родинне Гніздечко» (Красилівський р-н, Хмельницька обл..), де мало проходити наше дійство: І монопородна виставка та комплексні випробування Українського Карпатського Гончака – КУБОК ХАНТЕРА 2015.
Восьма ранку, оргкомітет заходу в очікуванні учасників…а їх все нема. Починаю картати себе, що так сильно разтягнув час на реєстрацію в положенні про захід. Після десятої почало ставати людно. До дванадцятої нарешті доїхали.
Ну що ж, все по графіку, прапор ФМСУ майорить на легенькому вітерці, сонечко усім посміхається, а кубки та медалі для учасників своїм блиском сліплять очі. Під Державний Гімн України відкриваємо Кубок!
На виставку записалося 18 представників укг.
Головний експерт виставки – Благотнюк Віктор Антонович (Житомир), теж до речі, вже має УКГ!.
Бебі клас. Вижлеці три представники:
1. Айдар Суховецького (Хм.обл.) – Велика Перспектива. Кубок за І місце в рингу та приз.
2. Рем Гусара (Льв. обл..) – Велика Перспектива.
3. Бук Галушка (Рівн. обл..) – Перспектива.
Вижлівки.
1. Багіра Шевчука (Хм. обл..) – Велика Перспектива. . Кубок за І місце в рингу та приз.
Молодша вікова. Вижлівка.
1. Анька Яремчука (Хм. обл..) – Дуже добре. . Кубок за І місце в рингу та приз. ( Потім ще й стала кращою вижлівкою виставки)
2. Альма Данильчука (Хм. обл..) – Добре.
Середня вікова. Вижлеці.
1. Джек Процика (Льв. обл..) – Дуже добре. . Кубок за І місце в рингу та приз.
2. Баян Галушка (Рівн. обл..) – Дуже добре.
3. Рекс Горкулича (Льв. обл..) – Дуже добре.
4. Барон Андруневчина (Льв. обл..) – Задовільно ( через надмірно стерті різці утворився прямий прикус).
Старша вікова. Вижлеці.
1. Барон Ступницького (Хм. обл..) – Відмінно. . Кубок за І місце в рингу та приз. (Потім ще й став кращим вижлецем та кращим представником виставки)
2. Шайтан Данильчука (Хм. обл..) – Відмінно.
Вижлівки.
1. Чіта Тимчука (Хм. обл..) – Дуже добре. . Кубок за І місце в рингу та приз.
2. Аза Ступницького ( Хм. обл..) – Дуже добре.
3. Найда Чернюка (Хм. обл..) – Дуже добре.
4. Аза Воловича (Льв. обл..) – Добре.
5. Роза-Шельма Данильчука (Льв. обл..) – Добре.
6. Айка Симончука (Ів. Фр. обл..) – Добре.
По виставці, які враження особисто від мене. Собаки у більшості були не підготовленні, ходити не вміли. А вижлівки після цуциків виглядали мов «драбини». А ті що цуциків цей рік не приводили – уже були в робочій кондиції .
На виставці проглядалися два представники «малого» карпатця – Барон Ступницького та Анька Яремчука. Собаки були гарно зложені, з правильними статями і т.п. Але обоє представників мали ознаку, окрім росту, яка їх різнила від «великих» карпатців – повздовжний розріз на черепній коробці. Ну і раз зачіпив цих собак, хотів би побачити нащадків від Барона, що він їм передав по психіці, оскільки сам Барон був агресивним до всього, що рухалося на виставці. Це єдине, що в ньому мені не сподобалося.
Тепер про великих представників УКГ. З вижлеців хотів би відмітити Шайтана Данильчука. Трішки грубувата голова гарно пасує його корпусу, високопередий, гарно спущене ребро, вміру вдягнений, з правильними кутами зєднань кінцівок. Джек Процика, гарна голова, непоганий кістяк, легкий на ходу, єдине, що трішки прямуваті кути скакальних суглобів.
Баян Галушка – теж достойний представник породи. З недоліків, трішки короткуватий формат, та занадто підкручений хвіст при ходьбі.
По вижлівках сказати важко, адже бачив багато з виставлених на ХХХ Хм. Ювілейній виставці – показували тоді себе значно краще. Єдине, що різко кидалося в око, це спільний недолік – скошений круп, високозадість та прямуваті кути зєднаь задніх кінцівок.
Під вечір після виставки перед вечірнім бенкетом, мав відбутися семінар. Хотілось створити секцію УКГ при ХОКМС «Поділля», бо на клуб поки не тягнем через ряд причин – організаційна, фінансова… мили б на семінарі прийняти ряд пропозицій, зокрема доповнення в тимчасовий стандарт УКГ, створення нових правил саме для УКГ (пушина, кабан, фазан), організація племінної роботи… Але виявилося, що не готові поки ми навіть до секції УКГ. Усім відразу вбачався якийсь надзвичайно фінансовий інтерес організаторів у цьому, та надзвичайне збагачення усіх, крім них… почалися підозри у «схемах»… Ну що ж, ні то ні. Добре що хоч є люди які і без секції розуміють усі нелегкі будні та проблеми УКГ та всяко сприяють їх вирішеню для покращення екстер’єру та роботи та всякій популяризації карпатців.
Далі був гарний бенкет, у декого аж до «рання», з купою розмов про полювання та неймовірні мисливські якості їх вихованців.
Ох, як солодко було спати. Та моєму будильнику чомусь геть не хотілося лежати мовчки під подушкою, і о п’ятій ранку він несамовито, як мале дитя мочав кричати. Буджу експертів та деяких учасників. Душ та ранкова кава повністю проганяють сон. На вулиці час від часу пускається мряка. Починають підтягуватися нові учасники. Субота – бистренько маєм «поганяти» борсука на вольєрі. До речі, борсука перед змаганнями зловив зпід своїх же собак Данильчук Володимир, за що йому велике дякую! Після борсука випробовуєм карпатців по вільному звірові.
Головний експерт випробувань по борсуку – Вербило Сергій Дмитрович (Житомир), і він теж вже тривалий час має УКГ .
Поки учасники настроюються на пуски, Суховецький Григорій та Іванов Андрій уже випустили здорового борсук в вольєр та здалеку наглядають за ним. Бо вольєр величенький (близько 1 га) і дуже зарослий кущами та деревами. В такому вольєрі лишній раз моргнеш оком, упустиш з виду сьогоднішнього нашого «бійця», а він цьому буде тільки радий – обов’язково чи підкоп зробить, чи через сітку перелізу і поминайте його як звали.
Наш борсучок зробив пару кіл, засів під завалом і почав очікувати дійства.
І так вперед до пусків, знову 18 укг готові показати себе. Та 2 представники записалися на притравку після всіх.
1. Роза-Шельма Данильчука (Хм. обл..). Вижлівка середньої злоби. Найшла, робила щіпки, заважаючи борсуку сильно пересуватися по вольєру, та все оглядалася – хотіла побачити власника, щоб той йшов та добув трофей. 3-8-27-6-21-3 = 68 б Д3.
2. Шайтан Данильчука (Хм. обл..). Знайшов, побачив, переміг. Єдине, що не дало зробити Шайтану Д1 – це зірваний в молодості голос та відсутність хорошої хватки. Розцінка 5-6-32-8-25-2 = 78 б Д2.
3. Альма Данильчука (Хм. обл.). Молода вижлівка найшла, почала обгавкувати. Але оскільки завжди працювала лише з старшими укг, то весь час шукала їх підтримки та робила відходи. За третій відхід і була знята.
4. Аза Воловича (Льв. обл..). Мабуть довга дорога далась в знаки, тому видлівка недалеко відбігала від хазяїна, через що їй борсука знайти не вдалося.
5. Джек Процика (Льв. обл..). Вижлець не міг зрозуміти купу нових запахів, та що від нього хочуть. Ведучий знімає йього. (Потім після випробувань у вигляді притравки Джек познайомився вперше в житті з борсуком та гарно його обгавкував).
6. Баян Галушо Саші (Рівн. обл.). Вижлець має купу дипломів не те що по даному звірові, а й дипломами показав, що дає раду кабану та ведмедь. Достойна робота. Прекрасний послух. Д1 завадило отримати відсутність хорошої хватки. 5-8-33-8-30-5= 89 б Д2.
7. Барон Андруневчин (Льв. обл.). Вижлець вперше познайомився з звіром. Працював, але зупинити борсука не міг, робота без контакту. Розцінка 2-8-15-3-20-3 = 54 б без диплому.
8. Анька Яремчука (Хм. обл.). Молода представниця породи. На вольєрі не зрозуміла куди і чого їй бігти. Власник зрозумів це, і підловив на повідок.
9. Айка Симончука (Ів. Фр. обл..). Вижлівка уже була весною на цьому вольєрі та успішно відпрацювала борсука. І в цей раз показала роботу по даному звірову. Але через те, що ще годувала цуциків дуже обережнічала. Робота без контакту. Розцінка 4-8-20-4-20-5=61 б без диплому.
10. Рекс Горкулича (Льв. обл..). Дуже сильно рвався в пошук на повідку. Але під час полазу звіра не найшов.
11. Барон Ступницького (Хм. обл..). Теж бистренько найшов звіра. Та голова мабуть була забита чимось іншим, когось весь час шукав. Чи то чорноброву ведучу Ірину, чи ще когось. Знятий за три відходи.
12. Аза Ступницького (Хм. обл..). Вижлівка в полаз пішла мляво. Не було охоти шукати певно звіра, бо дома ще цуцики чекали. Без зустрічі з звіром.
13. Ридай-Бой Сівенкова (Хм. обл..). Усі від нього чекали Д1. А він взяв і відпрацював і не підтвердив надії (ну нічого, в інший раз). Розцінка 5-9-32-8-30-5=89 б Д2. (Але голос «9»).
14. Бистра-Веста Сівенкова (Хм. обл..). Я отримав масу задоволення від роботи цієї молодої вижлівки. Стільки пристрасті, краса голосу, настирливість, єдине, що злоби вистачало поки лише на щіпочки. Розцінка 3-8-25-6-26-4=72 б Д3.
15. Ліка Забава Димарчука (Волин. обл..). Старалася та звіра не найшла.
16. Чіта Тимчука (Хм. обл..). Не змогла себе проявити – знята власником.
17. Рада Новацького (Хм. обл..). Ця видлівка теж засумувала за цуциками, що зосталися дома і відмовилася йти в будь який полаз.
18. Айрон Новацького (Хм. обл..). Вперше познайомився з даним звіром цей молоденький вижлець, гени дали своє, і вдразу диплом. Розцінка 3-8-26-6-24-4=74 б Д3.
Після цього мали притравку ще Гор Нагребецього та Блек Загорського.
Ну що ж, по борсуку середній як на мене результат. Ті хто старався – отримали результат. Польовим Переможцем при однаковій к-ті балів з Ридай Боєм Сівенкова все ж стає молодший за нього карпатець Баян Галушко Саші!
Далі вільний звір. Погода багатообіцяюча: пасмурно, тропа волога!
Головний експерт Благотнюк Віктор Антонович (Житомирська обл..).
1. Смичок Ридай Бой та Бистра Веста Сівенкова (Хм. обл..). Чудовий полаз до 500 м. на галопі. Обшукують характерні місця де може бути звір – очерет в балці, края полів, узлісся, чагарник. Під кінець часу на полаз – заллялася пісня одночасно від обох! Летять полем сої, і тут дорогу перескакує куниця, на крайнє дерево і в дупло. І де вона там в тому полі взялася. 1,5 хв гону . Саша бере смичок на півідок, бо дуже спішить додому ще, адже він знає, що через 2 дні в нього народиться синочок Матвійка (дай Бог йому здоровя)!
2. Смичок Баян Галушка та Айка Симончука (Рівн.+Ів.Фр. обл.). Перед напуском побачили в балці підшумівшого машиною лиска. Через 15 хв в тому місці пускаєм смичок. Стали на слід, пішли мовчки, та згодом повернулися. Собакам даний звір, зі слів власників не сильно цікавий – полюють лише копито.
3. Смичок Шайтан та Роза Шельма Данильчука (Хм. обл..). Пройшло вже коло години як ми бачили того лиска. Але запам’ятався – хвіст був в ріпяхах. Карпатці стають теж на слід та зникають в густому лісі. Хвилин 15 тиша. Далі лис, з тим же хвостом в ріпяхах вискакує з лісу і скривається в сої на очах в експертної комісії. Через хвилину попискуючи вибігає на дорогу між полем та лісом в тому місці де пробіг лис Шайтан. Сколюється, але різонувши круг, далі попискуючи (голос нагадаю в нього зірваний з молодості) йде слідом. Гоном це назвати важко, але. В хвилині з відставанням зявляється Роза Шельма, і теж йде слідом, але мовчки (що дуже мене здивувало, адже цієї зими чув від неї два короткі гони в 10 хв по лисиці та зайцю). Не проходить і 5 хв як Шайтан знову вижимає рудого з лісу і скривається за пагорбом. Відставання менше 1 хв. Переміщаємося в сторону того пагорба, щоб хоч щось бачити як розвиваються події. Поки дійшли, Шайтан вибіг назустріч з Розою Шельмою. Орієнтовний час роботи, 20 хв.
4. Смичок Рада та Айрон Новацького (Хм. обл..). Ох і надіявся почути я їх гін, але як виявилося лише надіявся. Без підйому, хоча і смичок старався найти звіра в зрубах та лісі, і ведучий помагав собакам, та фортуна була не на їх місці. Тому в памяті замість гону цього смичка пробігли лише приємні спомини про їх роботу на Кубку Букатевича 2015.
5. Аза Ступницького (Хм. обл..). Напускалася в досить хорошому місці в балці поросшій очеретом а на окраїнах верболозом. Вижлівка скрилась в полазі. За пару хвилин побудила звіра. І ось на 8 хв. на поле вискакує мокрий молодий лисок, відбігши метрів 40, повертає в густу осоку. Розуміє, що вона дуже густа на очах у всіх, пробував повернутися, та вижлівка теж вже була на полі. Ще 2 ха і Аза доганяє здобич. Ведучий відразу підбігає до неї і знімає, щоб не помяла руду. Адже це хороша можливість дати попрацювати ще і іншим номерам по даному звіру. Робота не розцінювалася через короткостроковість, та все голосок вижлівки бажає бути кращим, слабкуватий, хоча доносчивий.
6. Чіта Тимчука (Хм. обл..). Не мала охоти сильно йти в мокру осоку шукати того лиса, тому власник підкликав її та взяв на повідок.
7. Барон Ступницького (Хм. обл..). Старався, десь через хвилин 10 найшов слід того лиса, який вже набігав певно 150 кіл в тому очереті. Доборив вижлець трішки, доборив та був знятий власником.
На цьому випробування наші по вільному звірові і скінчилися.
Мій висновок, побільше тре уваги приділяти роботі УКГ по пушині. Ніхто від нього не вимагає довогого гону. Але 20-30 хв наші карпатці зобов’язані гонити того ж зайця чи лиса саме з голосом! А то ми переключимся на те копито і зробимо з УКГ чисто копитників, а то й мовчунів...
Субота принесла нам купу вражень, емоцій та тем для обговорень. Тому всі справно, крім Львівян, які поїхали додому через різні обставини вдома, сіли вечеряти. А згодом наша вечеря перейшла і в баньку, де як всі казали набагато краще думалося .
Третій день зустрів нас ясною погодою, що нам дуже сприяло. Адже нам у неділю тре було багато чого ще вспіти провести.
І так, тести по фазану (півень та курка були заздалегідь придбані у приватних угіддях). Головнеий експерт Благотнюк Віктор Антонович (Житомир).
По фазану виявили бажання спробувати свої сили 4 одиниці. Чому спробувати, бо ніхто цього диво-птаха і не бачив.
Спочатку в траву, що межувала чагарниками випускаю курку. Та трішки посидівши скривається з очей.
1. Ліка Забава Димарчука (Волин. обл.) відразу стає на слід, бистрим галопом переміщається і піднімає птаха на крило. Власник задоволений!
2. Шайтан Данильчука (Хм. обл..) теж занюхавши слід закружив та став в кущах. Ведучий повідомив, що є. Підбігаємо – вижлець тримає курку в зубах, але ніжно. Забираєм її, та випускаєм, та летить.
Випускаю на підмогу курці, красеня півня фазана. Тай стає на крило та летить добрих 300 м – сідає в полі сої.
3. Баян Галушка (Рів. обл..) все ж пробує себе і в цій дисципліні. Та знов починає шукати копито, не звертаючи на запах птаха.
4. Айрон Новацького (Хм. обл..) міняє його. Закрутив – фазан на крилі. Сідає за метрів 100. Вижлець знову вправно його піднімає. Чудово, робота є!
Вразило, що собаки вперше побачили дану птицю, і три з чотирьох випробовуваних карпатців змогли показати мінімальну роботу по ній, що дозволяла б при реальному полюванні добути дану птицю (що і роблять наші Закарпатські друзі, які взяли отак і не приїхали ).
Далі випробовуєм по качці та волоку кролика (крижні теж були придбані в приватних угіддях, а кролика нам представила Ірина Ступницька) .
Головний експерт Благотнюк Віктор Антонович (Житомир).
На випробуваннях покачці відразу перевірялась подача «тушки» з суші та реакція на постріл. З бажаючих 12 одниць ніхто на зміг подати качку, хоча 11 з них її знайшли. Не пройшовши подачі, далі випробування на воді не проводили.
Те ж саме по волоку кролика. З 11 бажаючих, 10 УКГ знайшли тушку, але ні один представник не зміг її подати.
Прикро, але як на мене, тут уже проблема не в собаках, а більше в їх власниках, що не приділили більше часу та не навчили подачі трофею з суші (бо з води апортують особисто бачив в режимі полювання).
По обіді відбулося бонітування, ринги комплексної оцінки собак та нагородження.
ІІ племінний клас – срібна медаль.
Вижлеці.
1. Барон Ступницького (Хм. обл..)
Вижлівки.
1. Айка Симончука (Ів. Фр. обл..)
2. Аза Ступницької (Хм. обл..)
3. Роза Шельма Данильчука (Хм. обл..)
І племінний клас – мала золота медаль.
Вижлеці.
1. Шайтан Данильчука (Хм. обл..) – отримав Кубок Хантера 2015.
2. Баян Галушко (Рівн. обл..).
Узагальнючи, хотів би сказати. Що захід пройшов достойно, прийняло участь у ньому 25 УКГ. Тому вважаю доцільно проводити такі міроприємство щороку.
І ще два слова учасникам. Ви усі були присутні, усе бачили на власні очі. Побачили та почули та надіюся зрозуміли чому ті чи інші собаки ходили перші в плані екстер’єру, а які в плані роботи, куди нам потрібно рухатися далі та куди прагнути. Давайте робити правильні вязки, щоб досягти максимуму поєднання екстер’єр/робота. Не будим зациклюватися на постійному інбридингу, адже є достойні й інші плідники які себе показують. Будем менше йти на повідку чужих настанов, а керуватися реальними фактами. Не будем зациклюватися на вторинних ознаках, таких як білі плями, та маски тощо. Поменеше ділення на великих і малих УКГ. Згадайте Юлія Цезаря : «розділяй та володарюй». Давайте триматися разом, бо разом ми сила, і тільки разом ми зможем зберегти та піднести на нові рівні нашу єдину породу мисливських собак – Українського Карпатського Гончака!!!
п.с. Велике дякую тим хто допоміг мені провести дане свято: Додонову О.Л., Ступницькій І., Гриціву С., Вороничу В, Винару В, Суховецьком Г., Клубу «Чотири Лапи», телеканалу «Приключения рыбака и охотника» та багатьом іншим. Без Вас би Свята не було!
З повагою, Суховецький Р. – hanter39
закоханий у полювання