hanter39 » 17 квітня 2015 22:39
Українаська Карпатська Вівчарка – ГУЦУЛЬСЬКИЙ ВІВЧУР
(орієнтовний стандарт породи)
Походження: Україна, Карпатський регіон.
Використання: охорона та захист території знаходження сільськогосподарських тварин, людей, будинків.
Коротка історія породи: пастухово-охоронна собака давніх гуцулів, лемків, мадярів… Вони використовували даних собак для охорони, захисту від диких тварин та злодіїв. Подекуди даних собак використовували для полювання як травильних.
Загальний опис: гуцульський вівчар – крупна, сильна собака з густою шерстю та добре вираженим підшерстям. Шерсть достатньо довга. Масть біла, біла з чорними плямами, біла з бурими (рижими) плямами, та триколірна – поєднання білого, чорного та бурого (рижого). Білий колір є основним і рубашка формується на його фоні. Загальний вигляд – благородний, який показує силу. Частини тіла пропорційні один одному. Висто в колінах – середина вистоти тіла. Скелет міцний. Мускулатура добре виражена, тип конституції – міцний. Загальний вигляд корпуса – злегка розтягнутий. Тип поведінки – спокійний, сангвіністичний.
Поведінка і характер: гуцульський вівчар – хоробрий, безстрашний, готовий захистити довірену йому територію, об’єкт – своїм життям. Дуже відданий господарю. Не потребує особливого догляду. З легкістю переносить погану «важку» погоду.
Голова: велика, але пропорційна тілу. Міцна. Не широколоба. Перехід від лоба до морди плавний, не різкий. Усі переходи і лінії голови плавні. Губи сухі, брилястість майже відсутня. Щелепи міцні, добре розвинуті. Вуха пропорційні голові, не сильно великі, трикутної форма, кінчик заокруглений, прилягаючі до голови, посаджені на рівні очей чи трішки вище.
Ніс: пропорційний голові, чорний. Допускається але не є бажаним коричневий, розовий.
Зуби: повна зубна формула, прикус ножницеподібний.
Очі: темнокарі, коричневі. Інші кольора допускаються, але не є бажаними. Злегка косий розріз очей.
Шия: середньої довжини, мускулиста. Тримає голову злегка вище лінії спини.
Холка: добре виражена.
Спина: середньої довжини, пряма, міцна, мускулиста.
Поясниця: коротка, міцна.
Круп: досить міцний, широкий. Допускається злегка скошений на 1-2 см.
Грудна клітка: глибока, опущена до локотків, не бочкоподібна.
Нижня лінія і живіт: від грудної клітки до заду злегка підтягнута, але без підриву.
Хвіст: посаджений низько. Довжина до скакальних суглобів чи трішки нижче. Кінець хвоста завжди трішки загнутий. Манера носінні – на спині. В стривоженому чи пригніченому стані носить опущеним.
Кінцівки: добре розвинуті, мускулисті. Лапи округлі, в комку. Пальці щільно прилягають один до одного. З віком допускається злегка розпущеність лапи.
Рухи: вільні, благородні. При русі локті та коліна поставлені прямо.
Шерсть: середньої жорсткості, злегка волниста. Завжди з підшерском, який є добре вираженим. На голові, вухах, внутрішніх частинах тіла шерсть трішки коротша, ніж на основних частинах тіла. Середня довжина шерсті від 8 до 12 см. На хвості та задніх частинах лап спостерігається невеликий підвіс, де шерсть може досягати 16 см. Можливе утворювання завитків з шерсті.
Колір: білий, слонової кості. Також можливі плями чорного, бурого (рижого, багряного) кольорів. Але білий колір є завжди основним і йому надається перевага.
Висота в холці: кобелів 63-73 см, сук 55- 68 см.
Вага: кобелі 35-60 кг, суки 30-55 кг.
В кобелів повинні бути два нормально вираженні сім’яники, розміщені в мошонці.
закоханий у полювання