Який УКГ нам потрібний (екстер'єр)?

[StefcoG]

5. При середньому зрості 54-59 см та з міцним-сухим типом конституціїУКГ як і ЕГ з легкістю будуть іти по насту, так же само з легкість по глибокому снігу.

Щоб зробити це ріст постійним потрібно купа часу і купу вибраковки .

[StefcoG]

і ще багато інших мають просто чудові голоси

Просто чудові - поняття відносне. Мені б середньостатистичну розцінку показати по трьох графах: сила голосу, музикальність, вірність віддачі. Тоді б судив, чудові чи ні, а так, то все субєктивно.

Яку тобі розцінку фрацузьку чи руску? Чи мені переводити? Так само як ти слухаєш на ютубі чи в записах русских гончаків, послухай французьких . В принципі ти теж вже однією ногою експерт , так може переведеш і визначиш?
І взагалі у нас тут все відносно...
Чи може ти скажеш за скільки поколінь ти стабілізуєш запланований "середній ріст" ? Теж все субєктивно , як бачиш

[StefcoG]

6. 3-4 см в рості не полегшать проходимість в гущавнику, а в кукурудзі ріст ролі не грає.

Це всього лише твоя субєктивна думка . А на мою субєктивну ( і раціональну ) думку полегшить .

[StefcoG]

7. Кормові затрати...наприклад при дозі корму 1000 гр./день, для малого типу вони вони ну зменшаться на 10-15%. Це не суттєво!

Навіть якщо взяти твої розрахунки то 10% від 1000 гр/день = це 100 грам день , 100 грам день на рік це 36 кг. 36 кг. це лишніх 1000 гривень на рік . Важливо? Кожен сам рахує. При чому ми рахуємо від теоретично виведеного "середнього" зросту.
Ну от бачиш ... там трошки, і там трошки ... само по собі воно може і несуттєво, і неважливо, а разом набігає достатньо що б виокремити в окремий тип!

[StefcoG]

8. Є наприклад така порода, як ягдтерєр. Теж має 2 підтипи: жостік і гладкий. Ніхто їх не розділяє, схещують їх між собою і т.д. І це правильно!

А є така як жосткий і гладкий фокс, які між собою не схрещують , це виходить по твоєму не правильно?

[StefcoG]

9. Ви чули таку приказку: "За двома зайцями поженешся, ні одного не спіймаєш", чи " Розділяй і владарюй" (тре задуматись хто тоді буде володарювати - карпатцененависники!).

Цей пункт абсолютно не "науковий" і не в тему , тому коментувати немає що . Але якщо навіть прокоментувати то получається що, що ми "штучно" розділяємо? Абсолютно ні! Навпаки цю систему що я запропонував НЕПЕРДБАЧАЄ вибраковки ! А от твоя 100% передбачає, і то дуже жосткої . Через "ШТУЧНЕ" обмеження в рості може бути втрачено дуже багато представників породи не в залежності від робочих якостей. Тому тут ще треба подумати хто розділяє..

[hanter39]

StefcoG - ти серйозний і дуже достойний опонент! Я за!!!
Ану тепер виложи своє бачення щодо подальшого розвитку двох типів (селекція по екст. плану), робочий план поки не чіпаєм (поговорим про нього в відповідному розділі). Чи підходить "стандарт" виложений десь тут на сайті (здається його колись Богун розробляв). Чи буде надаватись перевага малому світла, а великому темна маски.
п.с. і певно пора створювати тему " Який УКГ нам потрібний (робочі якості).

[StefcoG]

Якщо коротко і в тезах
- вже від тепер затвердити типи малого і великого гончака
- визначати в річному віці (ну або коли експерти визначать найкращий час) до якого типу відноситься , з подальшими "рекомендаціями" (не знаю яке тут правильне слово вжити) і роз ясненням власнику про необхідність строго притримуватись плану вязок. (може бути кілька на вибір, але лише з тим самим типом)
- маски залишити і темну і світлу , без надання переваг будь-якій, в обох типах. Як бачимо , вони не поглинають одна другу , а "живуть" паралельно .
Плюс

2. Змінити в тимчасовому стандарті "Допускаються і не є недоліком малі білі плями на грудях, лапах, кінці хвоста", на "ДОПУСКАЄТЬСЯ, АЛЕ Є НЕБАЖАНИМ"! + визначитись, які ж все таки "МАЛІ" , я які вже "ВЕЛИКІ" (визначитись з межами, площею).
3. Пункт "УКГ – собака міцного та міцного-сухого типу конституції" змінити лише на "МІЦНОГО-СУХОГО".
запрошую до дискусії

[бригадирь]

- маски залишити і темну і світлу , без надання переваг будь-якій, в обох типах. Як бачимо , вони не поглинають одна другу , а "живуть" паралельно .

Щодо масок то воно так,але є проблема із ростом...При в*язці малого із великим карпатцями може получитися малий карпатець із чорною маскою...Отвеликий із світлою то якось природньо ,от навпаки то не те...

[StefcoG]

Шкода що поки шо, немає каталога, де б були усі відомі собаки ... Бо знаю від сили з якийсь десяток . А на їх основі тяжко про щось писати, бо то замала кількість . Але все ж таки потеоретизую )))
Перш за все ми повинні визначити умови які призводять до погіршення стану в породі , або до такого, що пізніше дуже важко виправити . Ці умови в екстерєрному плані я назвав. Над ними і зосередити свою увагу на найближчі роки .
І тільки через кілька років, ми задумуємось як можна покращити породу. Поясню чому так.
По перше в нас немає ніяких "наукових" даних . Ми не знаємо наскільки може змінитися маска від схрещувань, ми не знаємо що буде якщо вязати великих і малих і так далі . Через кілька років спостережень можливо нам вдасться побачити якісь закономірності, і вже на базі цього ми можемо робити планування . На даний момент я б не ризикував братися за вирішення якигось глобальних проблем (наприклад за виведення "середнього" зросту) . Тому що ми не можемо спланувати це, а значить ще більша "біліберда" в породі на найближчи час .
По-друге ми дуже обмежені в "представниках " . Тому треба дуже обережно вводити всілякі обмеження (Це я на рахунок екстерєру, на рахунок "роботи" думка в мене кардинально відміняється .)
Отже йдемо далі і просте запитання чи можемо ми зараз розводити в чистоті породу, без білих плям, і з окремими масками великого і малого? Чи достатньо в нас представників? Я думаю що ні... А що нам заважає відбирати по рості при досягненні певного віку (незалежно чи батьки великі чи малі) і записувати їх до одних чи інших? З подальшим розведенням в чистоті . Правильно нічого.. ну окрім небажання . Це є самий легший і "безвідходний" спосіб стабілізувати породу по зросту.
Між іншим , світла маска дає нам "козир" при порівнянні до інших подібних гончаків карпатського регіону .

[WAWA]

А що нам заважає відбирати по рості при досягненні певного віку (незалежно чи батьки великі чи малі) і записувати їх до одних чи інших? З подальшим розведенням в чистоті . Правильно нічого.. ну окрім небажання . Це є самий легший і "безвідходний" спосіб стабілізувати породу по зросту.
Між іншим , світла маска дає нам "козир" при порівнянні до інших подібних гончаків карпатського регіону .

На цьому і я б зупинився!!!!

Малих не так багато, принаймі я бачив, але що мені подобається у них більше злоби і підливання крові великим буде тільки плюсом. Є малі у Колочаві (пара) у Костелівці (сучинка) і не дуже більше бачив, ще у Вишково і Вонігово.
На рахунок маски, я завжди казав, що чорна гарна, але має багато конкурентів, тоді як світла практично їх немає або є один, два.

[StefcoG]

Кілька слів про "білі плями" ...
Колись читав про ягдів, і там був коментар Клауса Шульца про білі плями в них, отже він сказав що допускається біла пляма не більша за двохєврову монету. Але це для яга ! Звичайно ми не маємо таких засобів і стільки часу як німці, що б повністю дослідити звязок цього розміру до подальшої генетики але з чогось починати потрібно.. Ми можемо запозичити чи точніше "спародіювати" цей висновок . Якщо прирівняти площу тіла карпатця і яга (я не впевнений що це правильно) ... то у нас приблизно виходить долларова купюра . Я розумію що цей спосіб не витримує критики .. але хто може запропонувати науково-обгрунтований і простий спосіб ? Цей варіант має два плюси - є спосіб визначення , тобто встановлюється обмеження . І другий ... простота використання , приклали долларову купюру і знаємо чи в "стандарті" чи ні ...

[hanter39]

А може краще міряти розір білих плям площею в см2 (адже плями не прямокутні і не завжди правильної форми, чи розкидані(груди, лапа)). Наприклад по такій класифікаці:
1. Мала біла пляма до 10 см2
2. Середня біла пляма до 100 см2
3. Велика біла пляма понад 100 см2
Оскільки білий є домінантною ознакою, але враховуючи поки не чисельний плем матеріал, то допускати до вязок таким чином, щоб хоч якось приглушити біле:
- Без обмежень( всі без білих плям і ті, що попадають в класифікацію з малою білою плямою)
- Під наглядом, але з відбраковкою в подальшому( Без плям* середня біла пляма, мала біла пляма* середня біла пляма)
- Під суворим наглядом з подальшою жорсткою відбраковкою, і тільки в тому разі, якщо плідники мають високі робочі якості ( всі комбінації з представниками з великою білою плямою).
Під вибраковкою маю на увазі позбавлення щенят з вираженими білими плямами, які в подальшому можуть попасти в класифікацію "велика біла пляма).

[StefcoG]

Не треба так буквально розуміти мої слова, під словом "доллар" я і маю на увазі площу яку він покриває, використав цей вислів що б люди чітко розуміли про що мова ... звичайно що заміри будуть проводитись в цифровому еквіваленті. Крім того доллар покриває 100 см квадратних , його розміри 6.5 х 15.5 см. хто не знає. І він не змінний в розмірах (що 1, а що 100 мають однаковий розмір) інакше б вибрав гривню . Чому вибрав саме прирівняння з грошима, дві причини - їх всі знають і бачили (надіюсь ) , вони прямокутні як і здебільшого плями .
Тому по розмірах ми вгадали дуже близько .
А в загальному з твоєю пропозицією я згоден ...
Хіба уточнення -

Під вибраковкою маю на увазі позбавлення щенят з вираженими білими плямами, які в подальшому можуть попасти в класифікацію "велика біла пляма).

Тут не зрозумів слова - "позбавлення"?
Просто - "без допуску до племінної роботи" . Але і тут я б залишив один пункт - "при здобутті двох і більше профільних дипломів , другого або першого ступеня, під суворим наглядом і виключно з "без плямними" .

[Гранітний]

Напишу своє.Для малого КГ невеликі білі плями я б допустив (кінці лап, "орлик " на грудях або "краватка"),але не на хвості.Ну і ,характерна світла маска.
Для великого КГ.Тільки невеличку білу " краватку " і тільки темну маску.

[собаколюб]

на випобуванні спілкувались з старим мисливцем, який бачив і знав карпатців років 30 назад... сказав що нинішні карпатці занадто високі, навіть для великого підвиду.
казав, що тоді вони були висотою 54-57 см в холці, а зараз 63 норма

[skedrov]

Пропоную тему про малого УКГ досліджувати окремо, оскільки питання екстерєра, а зокрема питання вдосконаленні існуючого стандарта виходячи із потреб власників карпатців і фізіологічних особливостей існуючих собак.

Роздуми на тему малого карпатського гончака дивіться у іншій темі:

Послідовно по питаннях, які можливо цікавитимуть читачів теми.
Для того, щоби робити якість висновки і говорити про щось мабуть насамперед потрібно самому це перевірити, як це роблять до прикладу руйнівники міфів (жарт).
Колись казали взагалі, що карпатський гончак - міф.
Щоб перевірити це з однодумцями ми об’їздили неодноразово (раз сім, а може більше.) Закарпаття, Франківщину, Львівшину. До речі сам процес пошуку є дуже захопливим і цікавим і дуже закарбовується у пам’яті. Багато вражень і досвіду, який не можливо здобути іншим чином.
Познайомилися із власниками собак, умовами полювання, прийняли участь у полюваннях, розпитали про собак досвідчених мисливців, які з ними полювали, почули прекрасні спогади, здобули документальні підтвердження (фото, записи, реєстраційні документи).
Але цього мало. Щоби пересвідчитися у чомусь потрібно самому все попробувати. Довіряй, але перевіряй. Інакше у цій справі не можна.
Тому і взяв собі цих собак. Привіз одразу вісім щенків від 3 різних метів. Це була перший завіз на Хмельниччину. Розділи між друзями. Пройшов час, було багато сумнівів, які приходилося долати. Але з цієї дороги зійшли лише кілька осіб, і то з об’єктивних причин. Інші, як стали власниками цих соба були і залишаються багато людей відійшли
Потім привозили, привозили і привозили, просили передавати ще і ще, фактично з кожного мету і Закарпаття, з Львівшини намагалися взяти кілька плідників.
Везу і зараз, тому що люди просять допомогти придбати цих собак.
Всього на Хмельниччину таким шляхом приїхало вже більше 30 карпатців, ще орієнтовно на Волинь - 3, Рівненшину -3, Житомирщину - 4, Тернопільшину -1, Львівщину - 3, Франківщину - 2, Полтавшину - 2, Вінничину - 2. і т.д.
Вже розпочато розведення їх на місцях. Прекрасні помьоти отримано на Хмельниччені - більше 10 щенків, Житомирщині - біля 10 щенків, Полтавщині - 7 щенків, Львівщені - біля 20 щенків, Франківщині – більше 10 щенків.
До чого я це пишу? Вроді багато бачив собак, але де ж малий гончак, про якого тут так наполегливо пишуть?
Із тих експедицій, які ми провели у пошуках карпатців - я кажу те що бачив і те, що можна підтвердити - малих карпатців - на зріст, а не по породі я бачив у Колочаві (2), в Рахівському районі у Олекси (1), у Вишкові (2), Бичків (1), ну якщо так кажуть то і в Івана Пажа (1).
Ні ще одну забув - привозили на Хмельницьку Всеукраїнську вистаку гончаків з Франківщини. Є ще Русь - Богуна, яку він залишив на Україні, кілька собак у знайомих Міші Лемеша. Фото цих собак десь є на основному сайті.
Звичайно я бачив мало, але ж ми говоримо про те, з чим хочемо працювати.
Так ось по будові цих собак малих за зростом. Існуючих тих що бачили можна поділити на два напрями - перший сухий тип, більше рижого підпалу особливо на голові та кінцівках, чітко і різко віділено ричаги кінцівок, будова не дуже гармонійна, особливо віділяються кінцівки, голова та чипець сухі, вуха відрізняються постановкою, товщиною і формою.
Інший тип - міцна більш гармонійна тілобудова, збільшена голова, широкий короткий щипець, більш виражений чорний підпал, ричаги та кінцівки не різко виражені, округліші, вуха більш краще поставлені.
Моя думка – ті малі карпатці яких ми бачили дуже відрізняються між собою.
Найбільш підходить під той тип, про який хочуть говорити як малих карпатців, на мою думку – підходить вижлиця Олекси, з Рахівського району, у якого ми були з Винаром Василем. Вона дійсно відрізняється від тих собак, які ми бачили в інших місцях.
Але то є лише частина побаченого. Саме головне, якщо є такі собаки то яке їх походження, чому вони такі, від кого вони пішли?
Так ось – походження переважної кількості Вишківських собак від Пальми, фото якої є на сайті. Вона була оглянута ще при перших експедиціях. Мала, Пажа Івана також іде по цій лінії. В неї в крові також є Туков, кобель який є у всіх лініях собак навіть Анопрієнка Е., Лемеша М., Луця І.
Найбільш відповідала б бажаному малому типу гармонійно сформованих собак і найбільш відрізняється від усіх побачених насамперед нормальних карпатців – вижлиця Олекси, з Рахівщини. Це може підтвердити Винар В., з яким ми мали змогу її побачити і порівняти наприклад з тими з гочаками з Колочави, чи іншими малими по росту.
Чітко видно одне - яка лінія велась по принципу схрещування подібного з подібним, дотримувався правило відбору та має більш виражені породні якості, подібність потомства, а де не дотримувався цей принцип – є більше відмінностей і до появи у потомстві інших подібних до малих.
Якби не було але все ж таки ми маємо справу із породою де можливо іноді проводилося не контрольоване, можливо і міжпородне схрещування, не було жорсткого відбору. Лише завдяки окремим ентузіастам вона збереглася у більш менш чистому виді, хоча через покоління в силу генетичних законів, можуть проявлятися потомки навіть від можливих міжпородних схрещувань, або появлятися результати близького схрещування у вигляді відповідних вад и нетипових потомків.
Саме для того, щоб робити все правильно і необхідно реєструвати всіх собак, відбирати їх на виставках, при оглядах та по робочих якостях. На сьогодні це основне із завдань.
На жаль іноді надходить інформацію про те, що карпатці дали помьот, і тепер думають як зареєструвати щенків, яким вже рік часу, а не зареєстровані навіть батьки. Таким чином вести породу важко і досягнути позитивного результату неможливо.
Тепер ближче до малого гончака. Ось до прикладу результат в’язки Малої Пажа Івана, яку презентують як малого гончака. До речі Паж Іван до сих пір не зареєстрував Малу. Двох щенків із цієї в’язки, дотримуючись правила «перевір сам» привезли на Хмельниччину. Одного кобелька найбільш чорного взяв Богун, ще одного привезли на Львівшину.
Вони виросли, ми маємо змогу їх побачити, навіть подивитися тут на форумі. Так ось – всі чотири вижлеці – різні (по окрасі, будові голови і вух, тіло будові тощо.) Чи є це стійкий результат розведення? Навіть отриманих потомків не всіх можна вважати так званими малими карпатцями. Вижлець Аматора має будову найбільш подібну до звичайних карпатців, але окрас подібний до так званого румунського. Його брат Гор (той що у мене) має голову, відмінну від свого брата, не однакову з ним характерну тілобудову. Бойко Богуна - судячи із фото відрізняється будовою голови та окрасом від цих трьох. Зі слів Вави найбільш подібний до звичайних карпатців інший Бойко на Львівщині. Хотілося б побачити всіх їх на фото та вживу, отримати антропометричні дані – чи є вони малими? І як інші карпатці цього помьоту ? Без їх огляду важко прийняти остаточне рішення.
Виникає питання чому такі різні потомки? А запитайте батько їх хто – пес фото є якого є тут на сайті (Богун чи може хтось інший викладав), який має різкі відмінності від типових карпатців (будова голови, тіла, окрас), і на мою думку є результатом не контрольованого схрещування, без застосування відбору плідників.
Інші малі карпатці, які вже використовувалися для розведення – Русь, дала два мети, один малий, десь півтора місяці, інший вже біля року. Довелося побачити три карпатці з першого мету. Не дивлячись на відмінності Русі від звичайних карпатців (будова голови, тіла, грудної клітини, ріст, щипця тощо), її потомки більше подібні до звичайних карпатців, тяжіють до середнього зросту, в межах тимчасового стандарту. Чому? Тому що в’язали з Блеком Загорського, сильно інбредним відібраним вижлецем, який стійко передавав ознаки – насамперед звичайного карпатця.
У Богуна зараз потомки і тої і другої в’язки (Бойко від Малої Пажа І., Княжа від Русі). Потомство цієї пари може і дасть відповідь то можна отримати малого карпатського гончака, чи ні? Але якщо Княжа передасть свої стійкі домінантні гени, що біль імовірно, і швидше всього, що потомки будуть більш подібні до звичайних карпатських гончаків, яких ми зараз маємо змоігу бачити нехай нижче зростом ближче до мінімальної висоти зазначеної у тимчасовому стандарті.
І ще одне спостереження – із собак одного мету однакових при народженні і до трьох місяців утримувати по різному, годувати різним харчуванням то получаються різні за зростом і типом будови собаки. До прикладу однією годівлею можна отримати перерощену собаку значно вище стандартів, іншою - менше стандарту. Це вже доведено практикою і мені відомі приклади.
І тоді закономірне питання: із існуючих можливих плідників як нам отримати від існуючих так званих малих карпатців стійке потомство такого ж типу чи краще?

Для цього перш за все потрібно уявляти майбутній тип, підібрати плідників, які б йому відповідали і чітко дотримуватися стратегії розведення.
При цьому самою головною ідеєю розведення залишається питання ми хочемо отримати собак які відрізняються від наступних тим то тим то? І при цьому навіщо з практичної точки зору зменшений тип собаки?

Історія кінології знає приклади і причини розведення малих порід собак. Це і естонці, і словацькі копови, біглі, латвійські гончі і мисливські тер’єри (ягд, вельш) і багато інших.
Чому їх виводили? Тому що існували забороняючи норми, які не дозволяли полювати з вищими собаками або була необхідність залізти у нору чи працювати у обмеженому просторі чи хащах? Має бути якесь функціональне призначення тіло будови, просте і зрозуміле.
Тому і треба дати відповідь, якщо малий карпатець це такий же як звичайний тільки меншого зросту то що він робить краще чи гірше і яка тут заслуга фізіологічних особливостей малого зросту чи інших особливостей відмінних від інших собак?
Якщо цих особливостей немає, а питання лише у робочих якостях до прикладу переважна робота по копитному звіру, то мабуть треба думати як покращити цей напрямок роботи у існуючих карпатцях?
Підсумок:
Чи були малі карпатські гончаки? Мабуть були, так принаймі пишуть письмові джерела і так принаймі хочеться нам, щоб щось у нас було.
Чи є вони зараз ? На території України (не Польші, Чехії, Словаччини, Румунії тощо) їх у тому форматі який би хтось хотів бачити, їх мабуть якщо і залишилося, то дуже мало.
Саме головне питання:
Чи будуть вони? Це вже залежить від нас. Якщо хтось із людей прагне чогось досягнути, і їх набереться необхідна кількість – то результат буде.Я вибрав для проби собі одного карпатця – як кажуть малого, і з ним працюю можливо і в напряму в напрямку майбутнього розведення. Подивимось як він себе покаже спочатку в роботі, потім у в’язках. Чи зможе передавати стійкий тип і чи взагалі буде в цьому зміст.
А може краще працювати з існуючим стандартом, зменшувати стандарт?...
Пропозиція створіть тут в темі існуючу на Вашу думку базу тих собак які вважаєте
малими, проведіть виміри, зробіть нормальні макро фото і викладіть. Спробуємо порівняти і описати .. Це те що ми можемо зробити. Все інше далекі перспективи…

Наголошую, що це просто роздуми, думки на тему малого карпатця, думки лише однієї людини, яка не претендує на їх поділ і визнання і не прагне щось доказати.

[skedrov]

Писати чи переписувати стандарт навіть тимчасовий на даному етапі немає сенсу. Він достатньо широкий щоби задовольнити забаганки і прихильників малого і великого і світлого і чорного гончака. В ньому є певні проблеми, але їх виправить час, коли критична маса собак покаже напрям необхідних змін.
На даному етапі доцільно обговорювати пропозиції по відібранню майбутніх плідників з врахуванням бачення власників карпатців. Це самий складний період. Чому?
Тому що на даній стадії кожен із власників вважає себе заводчиком і має повне право і можливість пов’язати вижлицю чи вижлиця з ким хоче. І коли однакового підходу у нас немає, це тільки йому допоможе зробити неправильний для породи вибір.
Той спір який ведеться тут у темі певною мірою дестабілізує вибір таких власників, розшатує їх думки з цього приводу.
Тому пропоную обережно висловлюватись з приводу однозначних висновків чи порад з приводу того з ким краще і як краще? Повірте навіть сама на перший погляд проста порада може призвести до важко виправних наслідків для породи.
У всьому має бути здоровий глузд навіть тут у дискусії з приводу формування майбутнього фенотипу і робочих якостей собак.
Ніхто із нас не володіє достатніми знаннями в генетиці, у розведенні собак, а той досвід який ми маємо є зовсім недостатній для прийняття остаточних і вичерпних рішень.
Для нас залишається обережно пробувати і відверто фіксувати і не приховувати проблеми, не роздувати і не насміхатися над ними – а робити з них висновки.

Тепер по суті:
З огляду на практику полювання з карпатцями проведену особисто та моїми друзями однодумцями, на мою думку яку я у жодному разі не нав’язую нікому, пропоную у більшій кількості майбутніх потомків прагнути отримати:
– сухий-міцний тип конституції.
– ріст ближче до середнього зросту (вижлиці – 54 см., вижлеці 58 см. (плюс мінус два сантиметри).
– опущену грудну клітину кільоборазного (не бочкового) типу, з бажаною глибиною до ліктьового суглобу передніх кінцівок.
– хвіст без або дуже малим підвісом, морковного типу, довжиною до заднього скакального суглобу.
– суху нешироку, клинообразну голову, з некоротким щипцем.
– довгу міцну шию.
– кращий (довший) і міцно прилягаючий шерстний покров із густим підшерском.
– мінімально можливу кількість білих плям і їх меншу величину, аж до їх відсутності.

Виключати широкого розведення (лише в порядку проб з жорстким відбором і контролем) собак екстер’єр які має очевидні домішки собак інших порід, які ми спостерігаємо у нинішньому поголів’ї (зокрема словацьких копових, РПГ, РГ, польських гончих та інших ). Оскільки це заводські породи (тобто виведені із закріпленням певних стійких ознак) їх уведення до породної групи УКГ призведе до невиправних у подальшому наслідків, оскільки здатність передавати закріплені ознаки буде проявлятися у не одному, навіть десятку поколінь, і викидати із розведення значну частину собак, які отримають ці небажані якості.

Пропозиції по робочих і випливаючих із них якостей, прагнути отримати собак:
– з активним, азартним, але не холеричним, характером до пошуку та обстеження можливих місць знаходження звіра.
– відмінно розвинутим чуттям, перевіреним на мою думку, до прикладу при роботі по зайцю та лису.
– здатністю тримати слід і працювати з голосом лише по свіжому сліду.
– з дзвінким, добре чутним, часто віддаваємим голосом, який не сідає підчас тривалої роботи.
– витривалістю, сформованою у результаті наявності сухої-міцної будови, середнього зросту, добре розвинутих, міцних кінцівок.
– обов’язковою роботою по копитному звіру (кабану).
– більшою, але розумною, злобою, швидше азартністю до звіра.
– середньою в’язкістю роботи по звіру (до або біля години).

І ще одне на даному етапі конфліктувати з проблемних питань, особливо карпатолюбам недоцільно, їх потрібно обговорювати, а гострих кутів, які розділяють однодумців із відродження національної породи уникати. Час все розставить по місцях і рішення з цього питання буде знайдено.

[skedrov]

До речі в мене самого виникає питання чи можна розглядати питання екстер’єру і робочих якостей окремо?
Чомусь я більше схиляюся до думки, що це повинні бути взаємопов’язані питання. Крім естетичних якостей екстер’єрна будова має функціональне значення для робочих якостей, тому їх потрібно розглядати в одній темі, назву якої пропоную доповнити (робочі якості).

Якщо ми прагнемо наприклад зменшення зросту, сухості конституції то повинні розуміти що це призведе до більшої витривалості собаки, а підвищення злоби – до підвищення в’язкості.

Всі ці ознаки тісно пов’язані між собою. Потрібно шукати як кажуть золоту середину.

[StefcoG]

Той спір який ведеться тут у темі певною мірою дестабілізує вибір таких власників, розшатує їх думки з цього приводу.
Тому пропоную обережно висловлюватись з приводу однозначних висновків чи порад з приводу того з ким краще і як краще? Повірте навіть сама на перший погляд проста порада може призвести до важко виправних наслідків для породи.
У всьому має бути здоровий глузд навіть тут у дискусії з приводу формування майбутнього фенотипу і робочих якостей собак.
Ніхто із нас не володіє достатніми знаннями в генетиці, у розведенні собак, а той досвід який ми маємо є зовсім недостатній для прийняття остаточних і вичерпних рішень.
Для нас залишається обережно пробувати і відверто фіксувати і не приховувати проблеми, не роздувати і не насміхатися над ними – а робити з них висновки.

Пане skedrov - навіть на найбезглуздіші і найнеприємніші питання чи думки наше завдання дати чітку відповідь (на путати з троллізмом). В подальшому, питання будуть все більше чіткіші і визначеніші, але на початкових етапах це природньо "впадати в крайнощі" . Тому я навпаки прихильник "необережних" питань .Чим швидше їх "відметемо" тим менше вони нас будуть мучити в подальшому . Дестабілізує більше невизначеність і недоговорки.

[StefcoG]

До речі в мене самого виникає питання чи можна розглядати питання екстер’єру і робочих якостей окремо?
Чомусь я більше схиляюся до думки, що це повинні бути взаємопов’язані питання. Крім естетичних якостей екстер’єрна будова має функціональне значення для робочих якостей, тому їх потрібно розглядати в одній темі, назву якої пропоную доповнити (робочі якості).

Якщо ми прагнемо наприклад зменшення зросту, сухості конституції то повинні розуміти що це призведе до більшої витривалості собаки, а підвищення злоби – до підвищення в’язкості.

Всі ці ознаки тісно пов’язані між собою. Потрібно шукати як кажуть золоту середину.

Підвищення злоби- до підвищення вязкості це робочі якості - до робочих якостей .
Взагалі я б поставив все таки мету - робочі якості . Без них ця порода буде - один з багатьох гончаків карпатського регіону. В нашому випадку я більше прихильник "німецького методу" всі собаки робочі або супер робочі, а після того підганяти екстерєр.

[hanter39]

Вирішив написати пару слів. Був задав Міші питання нащо продає вижлеців. Каже, що зуби "не грають" так як треба...
І думаю собі, невже почало доходити до людей потроху...
Міш, а чого ж неправильний прикус. Та того, що і у батьків чи дідів він був же такий самий нікудишній (на 98%).
Бач, неприємна, Мішо, ситуація склалася. А тепер подумаймо, чи чесні ми перед тими людьми, яким ми продавали колись цуциків. Чи підбір пар був грамотний. Чи готові ми нести відповідальність за якість потомства...
За зуби почало доходити. І то думаю не до кінця, бо ще довго будуть безтолкові вязки. Ще довго заводчики, якщо можна так їх назвати, будуть боятися публічно показати зуби при проханні, не кажу вже екстерєрну оцінку, не старішу одного року (про робочий диплом і мови нема)...
А от коли дійде, що мисливський пес повинен мати і екстерєр і робочі якості на висоті, то і не знаю скільки треба буде ще чекати...(поки таких людей можна перещитати на пальцях однієї руки)...
п.с. наболіло...

[собаколюб]

Рома, а в якому віці прикус робиться прямим?
Аза пройшла 3 виставки і зуби завжди були ідеальними, а зараз(3 роки 8 місяців), мені здається, робиться прямий прикус...

[hanter39]

прямий прикус дозволяється після 6 років, якщо до того він був в нормі (ножницеподібний).

[hanter39]

зменш давання твердої їжі, він буде зберігатися довше в нормі. зацеп хоч є? спробуй нігтем, і кинь фото ( якщо є змога), гляну.
Міш, а ти кинеш фото прикусу Джулі? адже в мол. в. г. він був на прєдєлі, цікаво чи тримається такий же, чи все ж став поямий.

[WAWA]

Що мене хвилює у породі, мені здається, але це може здається, що голови укрупняються у порівннянні з предками. Втрачається легкість.

[StefcoG]

Вирішив написати пару слів. ...
Бач, неприємна, Мішо, ситуація склалася. ...
п.с. наболіло...

На рахунок зубів..
Питання до Хантера, якщо я спарував собаку з нормальним прикусом і собаку з ненормальним , що відбувається далі? Який процент буде з ненормальним прикусом ? Діти , внуки і так далі? І чи є вірогідність що у цих собак появиться "лінія" в якої з зубами все буде гаразд?

[StefcoG]

Що мене хвилює у породі, мені здається, але це може здається, що голови укрупняються у порівннянні з предками. Втрачається легкість.

Тут можна опертись хіба на заміри .. але чи ведуться вони?

[hanter39]

Степане, прочитавши з генетики 3 закони Менделя сам дасиш собі відповідь.
Зрозумій, за привильність прикусу відповідає мінімум дві алелі. Вони можуть бути в гомозиготній формі за домінантною ознакою чи рецесивною. Якщо правильний прикус, то це означає, що алель, що за нього відповідає одна з двох є обовязково домінантною. Для складання "лінії" з правильним прикусом, необхідно парувати двох плідників з гомозиготною формою домінантності.
Тепер, щодо твоєї ситуації. Якщо особина, в якої правильний прикус є гомозиготна, то шанс в подальших поколіннях отримати "лінію" з правельним прикусом більший, якщо гетерозиготна, мізерний.
Але все ж, не варто робити таких вязок. Оскільки по тих же законах Менделя, при вязці двох плідників з правильним прикусом але гетерозиготних, також будуть появлятися щенки з неправильним прикусом оскільки завжди є розщеплення гамет...
п.с. якщо за прикус відповідає більше двох алель, то взагалі каша, і вивести "лінію" з правильним прикусом від такої вязки, майже не реально.

[WAWA]

Проблема у тому, що практично у всіх лініях є проблема з зубами і вона виникає в більшій чи меншій мірі, чи прикус, чи декілька зубів не так.
І біда у тому, що не всі власники розуміються у прикусі не говорячи про закони Менделя, в яких я теж темненький, так десь памятаю про такі зі школи.
Думаю не малий процент собак мають такий прикус від неправильного харчування мам або "важкого" дитинства.

Але з цим щось трема робити , або не робити - прикус на швидкість і на робочі властивості не впливає, тобто від цього собаку не заносить на поворотах