5 форумівка укг
Додано: 03 грудня 2021 00:305 Форумівка власників УКГ
Ось уже не одну тисячу років людина використовує дружбу з собаками з якоюсь вигодою для себе. Собаки допомагають полювати звіра, охороняти оселю, пасти стада худоби, тощо. Та сьогодні, собака в першу чергу – це друг, компаньон, а вже потім помічник. Ми їх любимо, приписуємо незвичайний розум, здібності…Така ситуація досить погано впливає на розвиток порід. Ми забуваємо перше призначення породи для якої вона була виведена. Що з цього виходить – собаки, що мали кусати ворога, забули як гавкати, ті, що мали пасти стада худоби – її бояться, а через 10 км пробіжки падють від безсилля, ті, що мали апортувати птаха з води – давно не ступали в угіддя, обмінявши їх на дивани.
Так от, щоб з нашими Українськими карпатськими гончаками такого не сталося, ми не приписуємо їм незвичайний заслуг, навіть, якщо вони їх здобувать на кінологічних заходах, ми не ховаємо їх за трьома замками, щоб їх не вкрали. Ми з ними в першу чергу полюємо! Адже саме полювання може показати, розкрити весь потенціал, що є заложений генами у собаці. Саме на полюванні є можливість оцінити усі елементи роботи по тому чи іншому звірові, щоб в подальшому правильно підійти до племінної роботи.
Ось з такими ідеями та цілями 27 листопада відбулася ювілейна 5 форумівка власників УКГ при колективному полюванні з чорнобривцями на копитного звіра. Вперше за 5 років полювали не в приватних мисливських угіддях, а в угіддях УТМР, що на Львівщині. Організацію полювання взяв на себе давній шанувальник карпатців Проць Петро. Зголосилися прийняти участь у полюванні 16 мисливців-пошановувачів УКГ та їх 10 вихованців.
7 ранку, зустріч в зазделегідь зазначеному місці, міцні рукостискання, обійми, жарти. Здається, що лиш 2 місяці тому зустрічались усі на Кубку Хантера на Вінниччині, а заскучали за зустріччю. Традиціне заповнення документів, інструктаж, настанови єгеря. На полюванні дозволяється добути по ліцензіях дві косулі та 1 кабана. Вирішуємо, що в першу гінку нагоничі напустять 6 молодих ( більшість до 2-х років) карпатців. Поки заходимо, лісову дорогу граційно перескакують косулі. Легке переживання, чи буде звір, кудись розвіюється. По рації передали, що собак напустили. 5 хв – тиша, 7 хв тиша…По лівому флангу передають, що вийшло дві косулі. Але не гонні – не чіпаємо, не цікаво. Нарешті, перші хриплі взбрехи і заспівав вижлець. До нього підвалила вижлівка. По центру ще одна пара завела і свою пісню. Як довго ми цього чекали. Тепер слухаємо гін, але пильнуємо. Два гони тягнуть на лівий фланг. Один дуплет. Потім нище – інший дуплет. О, гін змовк, добули. А перша пара з гоном пішла за спину номерам. Загоничі виходять до номерів. Єгер знімає стрільців. Сходимся. Добутий один цапок- відмітилась вижлівка Пуцила А., інший пішов з гоном неушкоджений. Поки лунає музика кварталами – швидка розстановка номерів через квартал лісу, щоб можливо перелаштуватись під гін карпатців, що далі женуть. Відчувається професійні дії єгера, адже гін на друге коло заходить саме на номера. Звір не доходить якигось 50 м до стрільцевої лінії і завертає у середину. Крайній загонич підлаштовується і дуплетить. Вожак Гузара Т. та Плакса Мацюка І. замовкають біля добутого трофею. Настрій зашкалює. 10 година – дві ліцензії закрито. Всі собаки на повідках. Легкий перекус.
Третя нагінка багатообіцяюча – має бути кабан. Беремо в гінку карпатців, що не раз мали діло з цим грізним звіром. Повторний інструктаж від єгеря, щоб нагадати про безпеку не тільки мисливців, а і собак – 10 УКГ має напускатись. І в разі зупинки собаками звіра, щоб дивились, куди стріляти. Поки розходяться загоничі і номера – передають по рації, що бачили кабана, що зайшов у центр кварталу. Команда і всі УКГ йдуть у полаз. За 5 хв віддає голос Альма Суховецького Р., до неї підвалює ще 3 карпатці. Але коли кабан включає спринтера, їй одній доводиться стримувати хід звіра хватками за гачі. Кабан проходить два номери, але без пострілу – не можливо вистрілити, собака висить на заду. За номерами квартал поросший густою молодою хвоєю. Там вижлівці вдається закрутити і зупинити противника. Два крайні номери цим користуються і вибравши момент за третім пострілом добувають трофей. Сходимся, вітання, розповіді наперебій і т.п.
Дванадцята година, полювання завершилося. Далі викладка трофеїв, свіжування дичини, частування бограчем... Усі неймовірно щасливі: зустрілися, послухали гін, успішно вполювали три трофеї, мисливці і УКГ живі, здорові і усміхнені!
Далі…а далі у кожного своє. Хтось зранку вже ганяв з карпатцями руду, хтось піддобрювався до дружини та показував майстер клас з приготування дичини. А хтось просто сумував, бо не зміг приїхати на форумівку через 1001 причину. Тому обов’язково полюйте, а далі буде!
Ось уже не одну тисячу років людина використовує дружбу з собаками з якоюсь вигодою для себе. Собаки допомагають полювати звіра, охороняти оселю, пасти стада худоби, тощо. Та сьогодні, собака в першу чергу – це друг, компаньон, а вже потім помічник. Ми їх любимо, приписуємо незвичайний розум, здібності…Така ситуація досить погано впливає на розвиток порід. Ми забуваємо перше призначення породи для якої вона була виведена. Що з цього виходить – собаки, що мали кусати ворога, забули як гавкати, ті, що мали пасти стада худоби – її бояться, а через 10 км пробіжки падють від безсилля, ті, що мали апортувати птаха з води – давно не ступали в угіддя, обмінявши їх на дивани.
Так от, щоб з нашими Українськими карпатськими гончаками такого не сталося, ми не приписуємо їм незвичайний заслуг, навіть, якщо вони їх здобувать на кінологічних заходах, ми не ховаємо їх за трьома замками, щоб їх не вкрали. Ми з ними в першу чергу полюємо! Адже саме полювання може показати, розкрити весь потенціал, що є заложений генами у собаці. Саме на полюванні є можливість оцінити усі елементи роботи по тому чи іншому звірові, щоб в подальшому правильно підійти до племінної роботи.
Ось з такими ідеями та цілями 27 листопада відбулася ювілейна 5 форумівка власників УКГ при колективному полюванні з чорнобривцями на копитного звіра. Вперше за 5 років полювали не в приватних мисливських угіддях, а в угіддях УТМР, що на Львівщині. Організацію полювання взяв на себе давній шанувальник карпатців Проць Петро. Зголосилися прийняти участь у полюванні 16 мисливців-пошановувачів УКГ та їх 10 вихованців.
7 ранку, зустріч в зазделегідь зазначеному місці, міцні рукостискання, обійми, жарти. Здається, що лиш 2 місяці тому зустрічались усі на Кубку Хантера на Вінниччині, а заскучали за зустріччю. Традиціне заповнення документів, інструктаж, настанови єгеря. На полюванні дозволяється добути по ліцензіях дві косулі та 1 кабана. Вирішуємо, що в першу гінку нагоничі напустять 6 молодих ( більшість до 2-х років) карпатців. Поки заходимо, лісову дорогу граційно перескакують косулі. Легке переживання, чи буде звір, кудись розвіюється. По рації передали, що собак напустили. 5 хв – тиша, 7 хв тиша…По лівому флангу передають, що вийшло дві косулі. Але не гонні – не чіпаємо, не цікаво. Нарешті, перші хриплі взбрехи і заспівав вижлець. До нього підвалила вижлівка. По центру ще одна пара завела і свою пісню. Як довго ми цього чекали. Тепер слухаємо гін, але пильнуємо. Два гони тягнуть на лівий фланг. Один дуплет. Потім нище – інший дуплет. О, гін змовк, добули. А перша пара з гоном пішла за спину номерам. Загоничі виходять до номерів. Єгер знімає стрільців. Сходимся. Добутий один цапок- відмітилась вижлівка Пуцила А., інший пішов з гоном неушкоджений. Поки лунає музика кварталами – швидка розстановка номерів через квартал лісу, щоб можливо перелаштуватись під гін карпатців, що далі женуть. Відчувається професійні дії єгера, адже гін на друге коло заходить саме на номера. Звір не доходить якигось 50 м до стрільцевої лінії і завертає у середину. Крайній загонич підлаштовується і дуплетить. Вожак Гузара Т. та Плакса Мацюка І. замовкають біля добутого трофею. Настрій зашкалює. 10 година – дві ліцензії закрито. Всі собаки на повідках. Легкий перекус.
Третя нагінка багатообіцяюча – має бути кабан. Беремо в гінку карпатців, що не раз мали діло з цим грізним звіром. Повторний інструктаж від єгеря, щоб нагадати про безпеку не тільки мисливців, а і собак – 10 УКГ має напускатись. І в разі зупинки собаками звіра, щоб дивились, куди стріляти. Поки розходяться загоничі і номера – передають по рації, що бачили кабана, що зайшов у центр кварталу. Команда і всі УКГ йдуть у полаз. За 5 хв віддає голос Альма Суховецького Р., до неї підвалює ще 3 карпатці. Але коли кабан включає спринтера, їй одній доводиться стримувати хід звіра хватками за гачі. Кабан проходить два номери, але без пострілу – не можливо вистрілити, собака висить на заду. За номерами квартал поросший густою молодою хвоєю. Там вижлівці вдається закрутити і зупинити противника. Два крайні номери цим користуються і вибравши момент за третім пострілом добувають трофей. Сходимся, вітання, розповіді наперебій і т.п.
Дванадцята година, полювання завершилося. Далі викладка трофеїв, свіжування дичини, частування бограчем... Усі неймовірно щасливі: зустрілися, послухали гін, успішно вполювали три трофеї, мисливці і УКГ живі, здорові і усміхнені!
Далі…а далі у кожного своє. Хтось зранку вже ганяв з карпатцями руду, хтось піддобрювався до дружини та показував майстер клас з приготування дичини. А хтось просто сумував, бо не зміг приїхати на форумівку через 1001 причину. Тому обов’язково полюйте, а далі буде!