Український Карпатський Гончак

Здасться сьогодні у вас відкриття на копито....
Чекаю!

В неділю 20.11 полював з УКГ Буком на зайця.В лісі Бук серед молодої посадки сосни та берез підняв косого і з частою віддачею голосу погнав в сторону села по прямій.Був сильний вітер і за п'ять хвилин голосу я вже нечув.На сьомій чую Бук наближається.На фото за моєю спиною дорога по якій біг заєць,потім повертає в ту ділянку і зупиняється в м. 50-ти від лежанки стає на задні ноги і слухає пса.Я був за 25 кроків позаду нього в старих березах і п'ятим номером перервав його цікавість ...Бук з голосом прибіг до зайчика-нашій радості небуло меж адже це наш перший трудовий...
Доречі я був з кумом Миколою він з Байкалом (однооким) і коли Бук погнав він прибіг до ділянки та до Бука не підвалив.Ми вирішили що це добра риса.
Фото і йдемо далі.Дзвонить єгер з товаришем (курцхааристи),ми пішли лісом а вони полем.Мовляв виходьте до нас підем полями-йдемо.Чуємо в їх стороні постріл і за мить повз нас з їх боку мчить заєць.Стріляти далекувато, Бук підхвачує косого і погнав у глиб лісу через сім хв. нечути.За 22 хв. повернувся...Виходимо на поле і четверо з псами(2 курци та 2 УКГ) йдемо.Я край ній з права з Буком.Бук починає активно виляти хвостом-біжу,зпрацював по куріпках я нестріляю шрот не той.Прослідкував іду за ними, вони сіли у високу траву посеред поля.Підійшовши Бук стрибає у траву я переломив рушницю щоб замінити набій,Бук починає волати підняв голову і бачу як з трави вилітає вухань і ходу-бах,бах і мимо.Біжу в право до канави в доль трави на ходу вставляю набої,паралельно з голосом мене обгонить Бук,заєць пробігає пред мною в ста метрах повз канаву і в ліс...Гону чув хв. з 10,Бук вернувся приблизно за 20 хв.Йдем до куріпок.Піхожу Бук їх виганяє з трави, після пострілу одна падає підранком у траву.Бук довго порпається де сиділи,підходять хлопці і ми вісьмох шукаємо підранка ...Бачу Бук активно відходить у ліво до канави і за метрів 70 починає стрибати по траві і щось ловити,біжу - виносить живу з перебитим крилом куріпку .Віддаю єгеру на мовляв тренуй собаку(в нього молодий курц).
Переходимо на інше поле.Дойшовши до середини я трохи забіг на перед щоб була підкова.Чую постріл,стріляв кум він з іншого боку підкови і його Байкал зголосом пре на мене вуханя,Бук в стороні завмер і дивиться.Та лише після пострілу побіг шарпати,я підбіг і забрав Бука,саме з голосом добігав Байкал це його трофей не хай пошарпає...
Перейшли у молоду соснову посадку де завжди наганяєм УКГ.До нас там долучилось Ще три мисливці без псів.В сі на номери ми з кумом і УКГ в загін.Трохи прой шовши Бук щось з голосом погнав на крайній номер бах,бах і пес погнав далі.Краєм ока бачу в зарослях повз мене плигає вухань бах,бах - побіг.Прихожу бачу купу пуху-далі рясна кров по траві...Дзвоню до Миколи щоб вів Байкала-пес попискуючи побіг в гущак.За метрів 150 чуємо крик вуханя.Підранок був добраний.Бук погнав козулю і повернувся за сорок хв.Саме встигли випити по чарці.Далі Сергій з під курца добув ще одного вуханя.Ось так ми пополювали у неділю.
Доречі Юрко пішов окремо бо брав В'юна та Вільху і вони йому також з голосом пригнали вухання.Якийсь день УКГ був...Дякую.Фото на фейсбуку.

З полем! Молодці!!!

Дякую.

файно......гарна щільність зайця....в таких угіддях собаку швидко нагоните....

коли Бук виганяв куріпок голос подавав чи ні?

Неподає і наподавав .Орієнтуюсь по хвосту.

а що то значить мій вайпер подає голос і коропаток сильно любить

Мій Бук куріпок теж не пропускає.Та як зачує дуже хвостом крутить та не гавкає навіть при під'йомі.
Як твій дає голос то це добре.

Ого, майже рік пройшов...
Прошу до уваги.
https://youtu.be/sgrDd7GjIn8

Чудово озвучив,чудово зняв,класний собака,що ще треба!Молоді !

Перший лис з під Бука...

Доброго дня всім.
Хотів би описати один з цікавих моментів на полюванні з нашими УКГ
в неділю 19.11.
Отже мисливців троє я, Юрко та Сергій в помічниках наші трудяги Бай, Айка та Бук. З ранку пройшли по одному занедбаному полі та пси нічого непідняли, це була як розминка, бо ми рухались до більш цікавих мість.
Це розпайовані торфяники розділені невеликими осушувальними канавами, на яких люди вирощують городовину. Та якщо в наділі близько двох гектарів то господар обробляє 50-70 соток, а решта пустує. Заростаючи бур'яном та верболозом з очеретом, кращого для хутрового звіра й годі шукати. Ще на цих необроблених ділянках трапляються пожежі, торфяник вигорає і земля просідає до метра, утворюючи низовину, порослу густою осикою то очеретом. Поступово заболочуючись.
Лізти по цих зарослях толку мало, а от з хорошим помічником саме те..., лиш підлаштовуйся.
От і підійшли ми до такого містя, з ліва лісовий масив 602 га, в право ці наділи, в загальному кожна площа по гектарів з десять, розділені канавами.
Розходимось. Сергій від лісу,Юрко повз канаву, я повз другу канаву, фактична ми з Юрком по одній клітці йшли, карпатці в активному пошуку...
Пройшли до середини, та глухо...хоч пси постійно покузували що щось ніби розплутують, активно крутячи хвостами. Десь через хвилин сорок залилася Айка і по прямій пішла у ліс, позаду Сергія, подзвонивши дізнався що проскочив лис. Що хочу відмітити що ні Бай ні Бук, до неї непідвалили.Чому? Це ми зрозуміли пізніше...Айка пішла і в лісі її стало ледь чути. Та тут несподівано запрацював Бай, я був певен що теж натрапив на того лиса. Та ні, Бай щось активно гонив в одній з тих низовин, бачу Юрко вскинув рушницю...та пострілу нема.Бай догавкав до Юрка розвернувся і погнав в протилежну сторону. Пізніше Юрко роскаже, що то був зайчик який вискочив з ненацька та різко застрибнув назуд в нетрі. Якось розминувшись з Баєм, повів його туди з відки ми заходили, на ці поля.Ми стоїмо слухаємо Бая в надії що вухань повернеться. Я став на погорбі, передімною невелика низовина в якій активно, виляючи хвостом крутився Бук. Бук починає зрідка віддавати голос, в решті залився і погнав. Та ніби і непогнав а гонить цим зарослим низом, робить круг повз мене і йде на Юрка. Юрко робить постріл і закидає рушницю за плече, махаючи рукою щоби я прийшов. Я навіть біг, цікавість мене підганяла, що ж це мій Бук виставив, ба, а це красень лисовин. Бук несамовито його тріпав, моїй родості небуло меж, це ж його перший лис.На нашу жваву дискусію повернувся Бай, потім Айка. Жвово обговорювали роботу собак, дивуючись що кожен пес, шукав свого звіра, непідвалюючи до інших.
Фотосесія, перекур і пішли далі, шукати мисливського щастя.
До вечора наші карпатці ще надали нам багато приємних емоцій, були і куріпки, і зайчик. І навіть гін в трьох до півтора години, що правда ніхто незміг побачити що то було.
В загалом горді тим, що наші вихованці здатні працювати від світання до заходу.
Дякую всім.

Написав звіт і дивлюсь, йопт...рівно рік пройшов...от халепа, як часто звітую.

гарно...все по чесному...чорні до чорних....

Доброго вечора,
26.11. вдалося взяти такого красеня з під свого Бука...

Я йшов з роботи при повному спорядженні а хлопці виїхали на зустріч, в те урощище де ми із Буком за єнотоподібним ганялися. Лиш цей раз йшли до свого села...
Тільки зустрілись, привітались, екіпірувались...і подались повз лозняку пустивши наших УКГ.
На полювання цей раз зібрались я з сином Дмитром(якось вирішив...бо я вже і несподівався), Юрко та Сергій. З УКГ- Бай,Бук,Гук та Айка та ще очікували Миколу з Байкалом(одноокий)...Лозняк цей, поріс в низах де брали землю насипаючи дамбу, тому він тягнувся повз неї аж до сусідннього села. Та на нашому шляху цього лозняку, припадало десь з кілометер, далі ми переходили у лісок куди мій Дмитро відігнав авто та мав рухатись до нас на зустріч. Паралельно нашого маршруту на метрів 700 по ліве плече р. Случ. Береги якої порослі лозняком по 2-3 га. чудові містя для пушного. Отже рушили. Юрко по дамбі я з сергієм повз лозняком, собаки по лозняку. Я побачив що Бук попереду закрутив хвостом і поспішив наперед, Юрко гукнув що його теж щось причули...В тих низовинах де поріс лозняк подекуди стояла вода, і уявіть косий заліг в невеликому кущі прямо посеред води, Юрко з дамби бачив як Бай верхом ішов на нього. В метрі від пса косий робить свічку, і по воді на Сергія летить, Бай заверещав, закрутив, захлюпав по тій воді та чомусь з Айкою за косим непобігли. Сергій - мимо! Бук бере на око і голосячи побіг навздогін. Я розумію що косий загинає в лозняк над річкою, стортую на край лози...Біжу що духу, там метрів 800, все думав вмру...Добіг, ледь перевів дух, чую Бук жене в мій бік. За метрів сто бачу вуханя,біжить прямо на мене повз лозу. Пустивши на метрів 20 з п'ятірки бах, кувирк, на розворот і ледве дає ходу. Видно що бігти йому вже не дуже...перезарядка, з одинички-бах, біжить...перезарядка-клац осічка, перезарядка-осічка. Мій вухань стрибнув в кущі заметрів 60. Лиш він зник з голосом по його сліду летить Бук. І затихає на місті пострілу. Я чую як повз річкою в цей лозняк тількино вскочили Буй та Айка. Пізніше Юрко роскаже, що вони довго немогли розібрати, куди з льожки подівся вухань. Бук призупинившись на місті пострілу, повільно пішов пішов слідом зайця, невідриваючи нюху від землі зник у кущах... Я передьорнув затвор, побачив що коробка магазину вийшла з ложі, тому затвор незачіпляв третій патрон.Лопнув болт що тримав коробку перед запобіжником. Звичайно мене це незупиняло, я розумів що стріляти безпечно.
Йду туди де зник пес, дивлюсь Бук вже його скубає, хвалю. Добігли Юркові. Покрутившись пішли знову в лозу. Отримав привітання від Сергія дав змогу пошарпати вуханя Гуку, щось він непрокидається що до роботи.
Тут же, з цієї лози вже на Сергія Бай та Айка вигнали ще одного вуханя, якого він вправно вполював. Потім Бай з Айкою чудово гонили третього,це допоки я відносив трофеї до машини. По ньому відстрілявся Юрко з Дмитром. Та він неушкоджено повів собак в сторону сусіднього села. Хлопці рухали до машини де ми зібрались перекусити і дочекатись псів.Та до авто Бай та Айка встигли разом з мисливцями. Перекус.
Переїзд в лісок над річкою. Тут Бай з Айкою підхопили лиса який вийшов на Миколу, і наче два рази падав та пси погнали його далі...Бук теж щось погнав в протилежну сторону...
По дорозі є ще один клапоть лози-йдемо туди. Сергій з Дмитром на номери, я посередині йду з Буком, Микола з Байкалом з ліва, Юрко з своїми зправа. Майже вкінці загонки Юрко вполював шумового лиса, дивно та жоден пес голосу недав...Тут вирішуємо рухати додому, щоб за світла приготувати зуйчатини, та відмітити вдале полювання...
П.С. З Миколою під'їхав штатний оператор УКГ "Салам" і встиг зробити чудову світлину.
Всім Дякую!!!

Останнє фото прохання непоширювати, мисливці не у виставковій кондиції. Дякую.

З полем! Класний звіт)

Дякую.
Сьогодні день МЦху лагодив, все ок...

Класний звіт!

Захоплююче полювання,але собак забагато ...вірніше результат полювання для кожного бувби далеко кращий ,якщоби ви розділилися хочаб на дві команди....нейдеться про те ,що набилиб більше зайців ,а емоційно пережили кращі миті....фото Бука файне...Дякую за звіт....

Собак багато не буває!

3.12. мав часу до 11 години, тому ходив сам, лиш з Буком.В ночі припорошило сніжком, та рано почав танути,подекуди лишаючи сліди.
Полював знову там де єнотоподібного взяли...Довго чекати неприйшлось, Бук прошаривши лозняк побіг полем, подекуди поросшим самопосівним соснячком. Почав погавкувати якось незрозуміло, ніби доборив.Довго шарив по між молодих сосонок та перейшов у великий ліс.Я ще крутився на полі як в лісі Бук дав голос і жваво погнав у глиб.Я забіг у ліс в бажанні зрозуміти де стати. Бук пішов без перемовчок по прямій від мене у глиб лісу та швидко зійшов зі слуху. Став я на перехресті пожежних розор і чекав. Голос Бука почав доноситися зправа від мене і пробігши перед мною в метрах трьохсот, оминув по ліву їх ззаду сторону вибіг ззаду, саме на ту розору що я стояв. Пробігши трохи прямо пішов у ліво понад полем, закінчуючи велику вісімку. І на тій розорі по якій я заходив у ліс, стих, фактично на моїх слідах і по них прибіг до мене. По телефону глянув, гін тривав 47 хв.Похваливши Бука, я пішов по розорі там де бачив як пес гнав по прямій. Там ще по краях розори лежав сніг, по якому було чітко видно сліди лиса та Бука...
На краю лісу була молода посадка гектарів півтора, по якій Бук жваво порпався подекуди попадаючи мені на очі. Пусто, хоч дивно, сліди зайця всюди. Вийшов з посадки на пагорб, перед мною величезна лоза над річкою. А між нами поле, поросле високими травами з рідкими кущами лози які плавно переходять в густі та великі зарослі над річкою...Бук по праву сторону від, мене жваво нишпорить по кущах і траві, яка його згодом сховала.Стою, милуюся. Навіть незгадаю які думки перервав голос мого Бука, який за метрів п'ятисот від мене, стрімко віддалявся заливаючи ранкову тишу хриплявим голосом. В надії що Бук побудив бажаного вуханя, рухаюся до містя під'йому. Йдучи розумію що звір оминувши молоду посадку сосен йде повз лісом, ймовірно тою розорою, що рухався я. Ось вже Бук майже рівняється зі мною, лиш думаю як поверне на мене то точно по моїх слідах...І краєм ока ловлю рух зі сторони пса. Вухань неспіхом з'явився з посадки, по праву сторону від мене і сів на пагорбі за двадцять кроків, тай слухає переслідувача. Поспіхом з розвороту вскидую МЦшку, вухань стартує бах, позадив, перебивши задні лапи...перезарядка і добираю! Бук недобігаючи за метрів десять до сидки зайця зтихає. Ніби розуміючи результативність моїх пострілів, підбігає до вухання рахувати ребра.
Щастю нема меж. Швидка фотосесія, і кінець полювання.
Фото закину згодом.

молодець гарний звіт

homa написав:3.12. мав часу до 11 години, тому ходив сам,

яб також хотів сам......

Полювання 17.12. зпланував ще з вечора 16. Також наготував все необхідне та зідзвонився з кумом Миколою, власником Артіст-Байкала.
Обговорили та спланували маршрут та в надії на хорошу погоду, чекали завтра.
Ранок настав як завжди негадано та швидко, горном з будильнику, розбудивши солодко сплячого мисливця. Першим ділом іду годую карпатців, твердо розуміючи хто йде на полювання, а хто недасть дружині продовжити недільний сон. Вийшовши на подвір'я, був приємно здивований, тонким сніжним покривалом, вкрившим землю, щей тримав морозець, ну ліпше немогло і бути...
Отже я та Бук вирушили лісом на край села, до місця зустрічі з кумом...і як завжди Баян та Буря жалісним підвиванням проводили нас на полювання.
Зустрівся з кумом як запланували, привітавшись, спускаємо карпатців з повідків, йдемо краєм лісового масиву загальною площею 602 га.
Наш колектив має право тут полювати за наявності відстрільної картки УТМР на пушного звіра. Така умова договору-оренди на три роки.
Та пройшовши цим лісом не один км. наші чорноброві жодного разу недали голосу, мало того ми із кумом непобачили жодного сліду, крім лиса...
Дивно, бо тут в нагонках, майже завжди карпатці спрацьовували вуханя, та чуючи часті постріли з полів було зрозуміло, що ми невдало склали маршрут.
Вийшовши з лісу до поля, ур. Погоня, полювання на якому я описував у звіті за 19 листопада, росходимось в надії хоч тут зустріти вуханя. Кум пішов з псом від лісу, я як в той раз, по при вигорівші ділянки паїв. Дойшовши до середини дзвонить Микола що є слід зайця по якому повільно йде Артіст-Байкал. Рухаюсь паралельно куму помалу посуваючись в його бік. Ось я вже бачу його карпатця який собою впевнено показує що він твердо йде по сліду. Вийшов на дорогу бачу цей слід зі сторони кума, підзиваю Бука, який трохи відстав, показую слід...і пес впевнено та нешвидко починає йти по ньому. Розуміючи що вони це зроблять, вони розплутають і буде робота, гукаю куму, щоб зайняв позицію на сліду, а сам вертаюсь метрів десять назад. І стаю на невисокому насипі повз рівчак. Його капав погрузчик, рятуючи пай від пожежі. На краю цього згарища я і стою. Згарище поступово просідає утворюючи заболочену ділянку, був певен що вухань тут не ляже, мокрувато. Та я помилявся... Пси зробили величенький круг і разом впевнено наближались до мене, я чітко читав слідову роботу. Ось вони вже біля мене, відчуваю напругу, по собаках бачу — вже, ось, десь тут... В цей момент краєм ока, з правого боку, в бік лісу, ніби зпід мене щось порухало. В розвороті бачу красеня вуханя, вскидаю МЦху, бах, зупинив, перезарядка і добираю. Пси після пострілу підскакуючи по зарослях, помчали в напрямку стрілу. Я поспіхом дістаю телефон щоб зняти реакцію собак. На диво вони трохи пошарпавши, навіть неогризаючись один на одного, Артіст-Байкал, щоправда, повернувся порпатися на слід. Прийшов кум, ми разом здивовано із захватом, розбирали роботу собак. Розуміючи що як би вони нерозплутали слід то вуханя ми і непомітили б. Адже мало того що я, вже проходив повз ним, то ще й повернувся і випадково став спиною в шести кроках від його лежання...
Фотосесія, перекус з приємним обговоренням недалеких подій.Тут хочу відмітити Бука, прив'язавши його до гілки повідком (все як на фото) свідомо підклав йому зайця. А біля себе поклав різку, у виховних цілях, сподіваючись що Бук буде пробувати трофей на зуб. Та на моє здивування, облизавши кров що була по заду зайця, перейшов облизувати себе, я приємно здивований, мабуть все це приходить з досвідом.
Далі, збираємось полем на лісок, де завжди полюєм. По дорозі Бук яскраво ловить підранка куріпки...від мене це було за метрів сто і, розуміючи що із суходолу пес подає, незавжди, біжу. Аж бачу несе, прийшлось робити повтор подачі на камеру...
Дойшовши до ліска кум, пішов став на номер на просіку, а я зайшов з псами в загонку від поля. Лиш пустив собак, одразу гін, ніби вони на щось
наступили, постріл, та гін необірвався...в загальному гонили 22 хв. навіть я підлаштувався.
Та пси перед мною розвертались та гнали до кума, та нажаль...
Зійшлися як замовкли пси, кум розповів що пси гнали лиса, і вже після того як через просіку за ним проскочили пси, з їх боку вибіг вухань. Та постріл був марним...далекувато.
Пішли до лісу розвели багаття, пожарили сала, випили по чарці, тай порішили рухати до дому...
Ну дуже вже короткі, ці мисливські дні...
Фото та відео закину в групу на Вібер...
Дякую.

Прогрессую...

Гарний звіт,поетичний.

Перепочинок...