Вище то за вихідні 9-го та 10-го, і хоч трофеї не мої, та для мене результат роботи псів основне.
Та опишу полювання 17.11.-го.
Ранок був тихим та теплим, як завжди я, Юрко та кум Микола, ще за темна стояли в мене на дворі. Плануючи маршрут та чекаючи на товариша Володю, заспав, та ще один гість з Коростеня, теж Володя, доїзджав...Гість планує завести УКГ і їде подивитися їх в роботі. Отже на оглядини готові Бай, Бук та кумів Байкал.
Їдемо в урочище ,,Погоня'' на паї. А саме на вигорілі і порослі очеретом та осиною, подекуди й лепехою.Я вже про ці містя писав.
Отже хлопці поїхали на номери а ми з Юрком та псам чекаємо команди на загін. Після кумового ,,готові'' пуск собак і помалу рухаємось в бік зарослів.
Площа ділянки складає близько десяти гектарів, більша частина вигоріла, а де лишилась люди засівають та садять городовину. На місцях вигорівшого торфяник просів і утворилось ніби болото, подекуди з водою. З обох боків ділянки, йдуть канави, повз них дороги до городів, саме по них і рухаємось, собаки ж в пошуку по зарослях...
Якими ж були наші надії на підйом вуханя тут...та ось вже я бачу номери а карпатчики а ні звуку. Хоча собаки були нависоті, в плані пошуку. Подекуди відмічаючись, знову і знову зникали в зарослях. Та в самому кінці, в останньому осиннику, Бук зривається в гін по прямій на номер...там гість. Ось чути Бай підвалив...женуть в двох, Байкал безголосий. Далі орієнтуюсь що Бай погнав один за ЖД полотно і зійшов зі слуху. Через хвилин десять як вже слухали Володю, придзвенів Бук.
То був лис який вправно в момент вскидання рушниці різко стрибнув в канаву без води і счез...Міркували чому бук покинув, чому вухань незаліг, та про а якби....
Бай прибіг за пів години, разом з Байкалом. Погрузились, тай рішили на молодий лісок їхати, там ще небули.
Приїхали. Перекус. Домовились що я один заведу псів з протилежного боку ліска, Юрко розставить поки я зайду і без команди пущу...полюєм. Я пройшов трохи краєм ліска та пустив собак. Нещодавно під ЛЕП яка проходить над ліском освітлили просіку і я взяв напрямок туди. Пройшовши хвилин з пятнадцять чую гін, так само як і минулий раз по прямій і знову то Бук, далі підвалив Бай. І чітко по прямій, в право від мене на Юрка. Ось чую що вже гін повертає в ліво і чую і розумію що Бук затих. ???. А Бай погнав вже по старому лісу, перед яким мав бути Юрко. Хлопці стояли по дорозі яка розділяла молодняк від старого лісу і чули що гін йде за їх спинами і завертає помалу, в напрямку підйому. Та ще коли Бай гнав по старому лісу, в молодняк, я вже стояв під ЛЕП на освітленій просіці. Чую гін далеченько та прямо на мене, тут ніби щось хекає, наближається, вскинув МЦху, баа, лисиця! Неспішно, в метрах тридцяти перебігає просіку, пострілом двійкою без контейнера, її як вимкнуло...
Неспішно дістав телефон аби зняти прихід псів. Першим прийшов безголосий Бушуй далі
старичок Бай, замовкши десь в метрах сорока до лиса. Юрко з захватом, вже біля багаття, росказував як собаки перли на нього, як лис пролетів через дорогу, що він невстиг і прикластись...
Гість Володя був задоволений, цього лиса він теж бачив та за межами пострілу. І твердо запевнив що в нього буде УКГ!
За Бука, на рахунок відходу, всеж я схилявся до того що вранці перед полювання сипонув йому сухого корму, якого раніше недавав. Це єдине що спало мені на думку, адже пес був активним в пошуку, як завжди...Та сталось те що сталось.
Полювати в той день ще можна було, та подзвонила моя дружина і повідомила що зайчик з минулої неділі, дійшов і томився в грубці...Тому і вирішили припинити полювання і перейти до ,,засідання''...безпосередньо по зайчику.
Всіх з полем !
З дне мисливця !