На початок, кілька слів про назву Garberg - це просто назва ферми біля міста, хм . отак непретензійно і спокійно , а де ж супербушкрафтер Гарберг? Звичайно в описі йдуть довгі фанфари "мужнім трудівникам", але як то кажуть, історія підкачала . До речі англомовним не дуже подобається назва, вважають її заважкою . Ну що ж, ми є "білінгвал" і не таке вимовляли, але все попорядку.
До останнього часу, компанію влаштовувало бути головними в ролі постачальника ріжучих інструментів з ручками до будівельних магазинів та господарських відділів у супермаркетах {wh} . Але як в пісні- " все тече, все міняється " і під впливом обєктивних та субєктивних обставин, почала рух на розвиток і зміну . Але вже в "новому світі" .
На даний момент, ножовий люд розділився на [s]"гостроконечників та тупоконечників"[/s], по-українськи - мотузянників і рубак, тобто на людей, які оцінюють ніж лише з точки зору перерізання канату або рубки . В перших є свій ідол - різ, точніше їх кількість ,ну а в інших - колун . Ці двоє типів дуже часто розводять такі сварки, що вже і не розумієш, що саме їм цікаво - ніж чи срач. В мотузянників або канатників, є своє культове місце, це в першу чергу форуми всякі, бо дивитись 2- годинне відео, де ріжуть канат сантиметровими відрізками ще те заняття . В рубаків же основним інструментом розповсюдження, є ютюб або просто відеоролики, де вони беруть ножа, ставлять поперек поліна і колотять зверху дрючком, і в той момент описують відчуття.. Дивні люди , нє? І тільки після таких випробовувань і оцінки, ножі появляються на суд простих користувачів. Ну що ж, я ще з "перших людей" які оцінюють за комплексом показників. .Чесно кажучи, коли я вперше почув про батонінг я собі уявив "Сихівський батон" (дуже популярний, львівський хлібо-булочний виріб) який ріжуть, тестуючи новий ніж. Ну а що , все логічно, на цьому батоні доволі тверда скоринка і ніжний мякуш, ще той тест для ножа. Звичайно зубаті, хлібні ножі, чудово справлялися, але плейнові часто робили з батона - мексиканську тортіллу. Яким же здивуванням, було дочитати статтю і зрозуміти своє невігластво.
Трошки відволіклись , вертаємось до Мори - після користування ним , мушу сказати що "зачався" він мабуть ютюбом в коханні з рубаками .. (правильно саме ютюб, а не ютуб) . Подумайте самі, мора зробила фултанг ( там багато питань, але все таки хвостовик практично такий же широкий як лезо через усе руківя і з виходом на кілька міліметрів з сторони тильника ) явно під впливом саме цієї новітньої секти. Кілька століть шведам нічого не бракувало з всадним а тут на маєш.. Ага, а кому бракує? Так ,саме тим , хто не знає про існування сокири.. А пробували рубати поліна "старими" морами"? Досить легко можна вибити клинок з руківя.Так що "впливи " цілком явні. Так мало того, щоб задобрити мотузянників , вони використали нову сталь (теж можна посперечатись на рахунок новизни) . Дивина та й годі, я чесно кажучи думав що років за 50, посміюючись в прокурені сиві вуса я піду в магазин і буду показувати внукам що то таке пластилінова сталь, ну приблизно як зараз показати 9 класнику бабіни або касету, але не тут то було, просто прорив якись . Ну добре-добре , графоманство затягнулося - перейдемо таки до ножа. Що вам сказати, це одна з тих покупок по інтернету коли ви приємно вражені. Зразу скажу ніякого вау-ефекта немає , але є щось друге, ну типу - о, мора зробила ніж. Це жарт, я попри всі склади з суперсталями, ніколи собі не дозволяю сказати на дешевий ніж щось погане. Це , мабуть, теж жарт . Але взагалі то, вважаю що поганих сталей небуває, бувають неправильні орієнтири. Перше приємне враження - це єдиний ніж від Мори, який ви будете відчувати в руці, важить рівно в два рази більше ніж "невагома мора" . Але це абсолютно не обтяжуюча вага , вона я б сказав , рівно достатня, тобто коли розумієш що маєш річ, але водночас не знімаєш з наплечника чавунний казанок, щоб збалансувати вагу в поході . На рахунок клинка - нічого особливого у формі , усі лінії вивірені і провірені, мабуть побудовані на принципі - не зашкодь.
Сталь - на англомовних ресурсах часто можна почути фрази типу" вотафак" (укр. -"якого дідька") чому ціна за "крепі або чіпову"( категорії дешевизни) сталь 100баксів ( . Ну і само собою, мудріші відповідають - це не погана сталь - вона цінується за свою чистоту і відсутність крупних карбідів, адже розробляли її в основному для лез бритв, і приділяли увагу здатності отримувати і утримувати максимально гострий ріжучий край . Крім того є компанії ще з дешевшими сталями і дорожчими виробами. В принципі якщо виходити з меж розумної достатньості, ця сталь особисто для мене, є початком сталей які я б узяв з собою кудись в похід . Що подобається ще в ній , нержавучість і дуже легка заточка . Тобто, як би там не було, це явний крок вперед, може не дуже великий і не з розмахом, але шведи взагалі є консерваторами і традиціоналістами , до речі видно це не тільки по ножах.
Хм, тепер по робочих властивостях .. По дереву просто супер -"лілію" робити без проблем, вирізати, стругати, рубати - супер . По продуктах звичайно не айс, тобто перерізати звичайно можна, але що б цим насолоджуватись - надіятись думає зайве . Продукти - ріже як ніколи не точений кухонник .
Руківя - якись там резиноподібний сплав . Досить непоганий в тактильних відчуттях. Усі ці насічки більше для краси , так що не звертайте дуже на них уваги . Форма - що ж, і далі вони в свому стилі , та ж бочечка , тільки чуть модифікована та добавлені опори на краях . Якщо брати в порівняння інші Мори то в цій "добавили ложку меду до бочки меду ". "Шик і блиск". В руці лежить ідеально. Різати, стругати , білувати - усі доступні і неможливі хвати проходять на славу. Жодного кривого слова не можу сказати. Не наминає, не нагризає , не завелике , і не замале. Мокре - не слизьке , сухе - не нагризає .
Що ж тепер ножни , є варіанти шкіра (трохи дорожче) і "Мулті маунт" (Multi-Mount Sheath ), я вибрав останні і.., отут ми і приїхали , мушу сказати що з тими пасами і розрізами я придумав стільки можливостей для кріплення що вирішив навіть не фоткати і не виставляти ,бо може нехватити траффіку. Єдині місця до яких я незумів причепити цього ножа - це мяч та шпилька. Величезний мінус відсутність інструкції , а фіг його знає чи розраховано воно на такі збочення як я придумав чи ні . Стопроцетно можу сказати лише, що дуже багато варіантів . Мені сподобалось .Також продумуючи варіанти використання мушу сказати що це ще ті пазли. Але основне, ніж завжди знаходиться в ножнах . Наприклад , припустимо це забава в парку. Він коли потрібно легко засовується в петлю на пояс або ж з такою ж легкістю виймається і ставеться на стіл. Але далі в чохлі! Що ж, ну дуже зручно, особливо якщо є діти і всі дорослі люблять покуштувати напої які щойно "вигнав" Василь)). Лезо ножа постійно "захищене" , ну принаймі кілька перших секунд, поки його не витягнуть. Знову ж таки пасками його можна причіпити до будь якої більш менш доступної форми . На руку, ногу, ранець, сумку ..
Отак ми і "пройшлись" непомітно по ножу , кожен які хотів висновки такі і зробив, я ж можу сказати одне - це справді достойний ніж, так, він доволі вузькоспеціалізований , і не перекриє в ідеалі всіх задач, в принципі як і любий з них, але якщо ви правильно все обдумали і рішились на покупку - він вас буде тішити . Мене так точно . Для себе я вирішив що це чудовий ніж для " бекапу", сплаву, і дощових походів. А також як бардачковий або багажниковий.
В наступні дні добавлю фото порівняння з іншими Морами .
Що ж до назви теми "Periculum est in mora" , в перекладі з латині - це "існує небезпека затриматись" . Чесно кажучи, довго думав як притулити цю латинську фразу до ревю, але так і не додумався . Зате я памятаю з однієї прочитаної книги рекомендацію , якщо хочеш щоб статтю вважали розумною - напиши кілька фраз на латині. ))) Тим більше не зашкодить , бо дотепер дочитує не так і багато людей.
Хоча справді, з цим ножем можна затриматись та подружитись надовго .
, 
, 
, 
, 
, 
, 
